Анна Мірошниченко

Анна Мірошниченко

Книжкову виставку «Споконвічна рідна земля- незалежна держава моя» пропонує своїм відвідувачам Миргородська міська бібліотека для дорослих ім.. Д. Гурамішвілі. Кожний має змогу погортати видання, що в різні часи були видані до Дня Незалежності України. Тематика видань різнобічна – розвиток української нації та державності, формування національної ідеї, розбудова незалежної, демократичної Української держави, боротьба за збереження національної культури і української мови тощо.

Славна історія полтавської землі – це частина безсмертної історії нашої України, і вісімдесятилітній ювілей- добрий привід для того, аби на прикладах основних подій показати становлення Полтавської області як одного з провідних регіонів незалежної Української держави, окреслити її вагому частку в історії, культурі, економіці, науці нашої країни. Це були по-справжньому великі роки становлення, зміцнення, злету, важких воєнних випробувань, повоєнної відбудови, твердого поступу вперед і вже у наші дні – утвердження нової незалежної України. 
Полтавська область утворена 22 вересня 1937 року, тому 80- річний ювілей широко буде відмічатися в усіх закладах Полтавської області : у школах , у ВНЗ Полтави, свої заходи підготували заклади культури і бібліотеки області. Не залишилася осторонь і міська бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі, де підготовлена і запропонована відвідувачам книжкова виставка «Полтавський край крокує скрізь роки»
Люблю тебе, полтавський дивокраю!
Священним буде хай твоє ім’я.
Хай знає кожен - кращої немає
Землі на світі, ніж Полтавщина моя!
Про те, що історія нашого краю сягає глибини віків, свідчать книги , які стоять за розділом « Полтавщина на історичних паралелях».
Наші пращури жили просто, але красу цінували і творили її власноруч, і наше завдання - донести до відвідувачів невичерпність народних традицій: розповісти про Миргородську кераміку і Опішнянські гончарні вироби, Решетилівський розмай килимів і Хомутецькі гребінці. Саме у розділі « Невичерпність народних традицій» читач знайде літературу про народні таланти полтавської землі 
Тисячі талановитих полтавців прославили свій рідний край у багатьох сферах діяльності, особливо в науці, культурі, літературі. Тут формувався світогляд Миколи Гоголя, Панаса Мирного, Євгена Гребінки, з нашої землі постали постаті письменників Олеся Гончара, Павла Загребельного, Володимира Малика, Олександра Ковіньки та ін. Більш детально про їх життєвий та творчий шлях розповідають книги з розділу « Літературна хвиля Полтавщини». 
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку «Полтавський край крокує скрізь роки», яка розташована у читальній залі бібліотеки.

П'ятниця, 08 вересня 2017 00:00

«Їх вела любов до Незалежності»

 

Перегляд побудований за книгою Петра Ротача Для кожного громадянина України День Незалежності, який ми святкуємо 24 серпня, насамперед має бути днем іспиту власного сумління, днем міркувань про долю своєї Батьківщини й своєї спільноти . Щоб усвідомити значущість цього свята для нашої держави, необхідно пригадати основні етапи становлення незалежної України. А допоможуть в цьому працівники Миргородської міської бібліотеки для дорослих ім.. Д.Гурамішвілі , які облаштували до цього державного свята перегляд літератури полтавського письменника ,краєзнавця , публіциста, літературного критика « І слово, і доля,і пам’ять…» Література, яка представлена на викладці розкриває нелегкі життєві дороги творців Рідного Слова , для яких була мрія дочекатися пори, коли і справді 
Над ними сходить зірка волі,
Бо між проклять і Богові , і долі
Нас надиха Шевченкове « Любіть»!

Завітайте до нашої бібліотеки !

Неділя, 30 липня 2017 00:00

Він наш поет і ваш співець

Миргородщина стала другою батьківщиною для видатного грузинського поета Давида Гурамішвілі, поселившись в наших краях у 1740 році, проживши до самої смерті він ніколи не забував про свою далеку рідну батьківщину - Грузію. Наша бібліотека не випадково пишається своїм родоводом. На Полтавщині лише поодинокі бібліотеки мають півтора столітню історію. Влітку 1955 року на відзначення 250-річчя від дня народження Давида Гурамішвілі була відкрита міська бібліотека, якій і було присвоєно ім’я грузинського поета. На пошанування поета Грузії до Миргорода прибули поважні делегації з Москви, Києва, Полтави, Грузії. Грузинську делегацію очолював славетний поет Георгій Леонідзе. Серед гостей, крім державних діячів різного рівня, були Іраклій Андронніков, Віра Інбер, Микола Заболоцький, Андрій Малишко, Дмитро Косарик і багато інших культурних діячів. До ювілею поета миргородським художником Василем Хитьком був написаний знаменитий портрет Д. Гурамішвілі, який і зараз є в літературно-меморіальному музеї Д. Гурамішвілі. Великий майстер художнього слова продовжив і розвинув кращі традиції грузинської літератури, одночасно ставши зразком не лише для сучасників, а й для поетів нового часу. Д. Гурамішвілі присвятили вірші П. Тичина та М.Бажан, М.Рильський та І. Драч, О. Ющенко та В. Юхимович, а композитор Г.Таранов — симфонічну поему «Давид Гурамішвілі». Усю поетичну спадщину Гурамішвілі українською мовою переклав М.Бажан. Давиду Гурамішвілі присвятили свої вірші поети – миргородці Л. Гараган, Т.Адешелідзе, М. Олійник-Локай, С. Кузнецов. Увічнили пам’ять поета місцеві художники В. Хитько, В. Брикулець, С. Мисак та інші.

 

Колектив нашої бібліотеки мріє про співпрацю та обміном досвідом з публічними бібліотеками Грузії. А ми у свою чергу, своєю багатогранною працею будемо сприяти подальшій популяризації творчості грузинського поета на Україні. «Він наш поет і ваш співець» як колись сказав про Д. Гурамішвілі академік О. Г. Барамідзе.


Не дивлячись на спеку і пору відпусток до Миргородської міської публічної бібліотеки ім. Д. Гурамішвілі 26 липня об 11 годині завітали шанувальники літературного мистецтва на зустріч з письменником Віктором Івановичем Стусом. Хочу попередити читачів, що це не родич Василя Стуса, а просто має те ж саме прізвище, але їх все ж таки об'єднує те, що вони справжні письменники-патріоти своєї України Віктор Стус – член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України, заслужений журналіст Автономної Республіки Крим. Народився 1 лютого 1946 року. Мешкає у м. Сімферополь АР Крим. Кожного року, влітку, він приїздить до Миргорода і обов’язково відвідує наш заклад, щоб подарувати книгозбірні свої нові книжки.
На зустріч з письменником завітало чимало людей це відвідувачі “Університету третього віку” Територіального центру соціального обслуговування, місцева громада та гості нашого міста, які приїхали до нас на відпочинок. У ході зустрічі Віктор Іванович познайомив присутніх із авторськими художніми творами і виданнями, розповів про творчий процес їх написання, поділився своїми спогадами, думками та планами на майбутнє. Автор познайомив присутніх з творами, що вийшли у 2017 році. Це повість «Вольному – воля», історична драма «Гетьманша», історична драма «Чарівний пояс амазонки». Увесь творчий доробок автора можна об'єднати однією темою: історія українського народу, проблема збереження народних звичаїв і традицій як основиа гармонійного розвитку суспільства і України в цілому. Своїми творами Віктор Іванович намагається повернути українцям пам’ять і щоб ніколи ми з вами не забували, що не знаючи свого минулого, ми ніколи не побудуємо свого майбутнього.

Середа, 12 липня 2017 00:00

Собори та церкви України

Книжкова - виставка «Собори та церкви України» (До дня Хрещення Київської Русі) діє в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі
День Хре́щення Ки́ївської Русі́ — Украї́ни — державна пам'ятна дата в Україні на честь Хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.
Державне свято встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України»[1]. В Указі сказано:
«Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі-України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі»
2009 року, вітаючи українців зі святом президент Віктор Ющенко зазначив:
«Це свято відзначаємо у день Святого Володимира — одного із засновників і покровителів нашої державності. Для нас цей день фіксує і означає кілька принципових понять. Це — спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації і держави. Це — неподільність Українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави і віри. Це — соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці — Києва. Це — велика присутність Києва у світовій історії і його цивілізаційний вплив на сусідні землі і народи. Це — єдність нашого державного і духовного начала.

Перегляд літератури в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі «Життя, творчість, доля» (Письменники- ювіляри, що народилися в липні).
7 липня
135 років від дня народження Янки Купали (1882-1942), білоруського поета і драматурга.
10 липня
225 років від дня народження Фредеріка Маррієта (англ. Frederick Joseph Marryat) (1792-1848), англійського письменника, автора пригодницьких романів.
23 липня
225 років від дня народження Петра Андрійовича Вяземського (1792-1878), російського поета і критика.
24 липня
215 років від дня народження Александра Дюма (батько) (1802-1870), французького письменника.
27 липня
115 років від дня народження Ярослава Олександровича Галана (1902-1949), українського письменника, журналіста.
28 липня
105 років від дня народження Ігоря Леонтійовича Муратова (1912-1973), українського поета, перекладача, драматурга.

Понеділок, 10 липня 2017 00:00

Полтавський край крокує крізь роки

Виставка «Полтавський край крокує крізь роки» (До 80-річчя утворення Полтавської області) діє в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі

Протягом 1923–1937 рр. в Українській РСР було проведено кілька адміністративно-територіальних реформ. У 1923 р. утворено райони та округи (останні ліквідовано 1930 р.), а 1932-го — перші області. Відбуваються зміни у складі районів. 
З 1937 р. проводиться розукрупнення областей на території УРСР. Із 6 областей, утворених у 1932 році (Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська, Чернігівська), виділяються нові, зокрема Полтавська область.

Вівторок, 04 липня 2017 00:00

Бібліотеки Японії

БІБЛІОТЕКИ називають «стовпами цивілізації». Енциклопедія «Уорлд бук» каже, що вони зробили чи не найбільший внесок у розвиток світової культури й техніки. Німецький поет Гете називав їх пам’яттю людства. Сьогодні ми познайомимося з бібліотеками Японії ,а також дізнаємося, що читають японці? На першій погляд можна подумати, що японці люди несерйозні, всупереч їхній репутації та їхнім строгим костюмам. Це тому, що в руках у дядечок-бізнесменів і тітоньок-офісних леді, як і у 10 річних хлопчаків часто можна побачити примірник манги. Манга – це японські комікси. Тільки у дітей – це швидше за все буде «Дораемон» (синій кіт-робот, який мандрує в часі. 
Але повернемося до книг. Все-таки в Японії читають, в основному японських авторів, тих же Муракамі, Банану Йосімото, Нацуме Сосекі, недавно найпопулярнішою книгою стала «Хібана» коміка Наоки Йошимото. Із зарубіжних читають в основному тільки найпопулярніші книжки. Чи то різниця культур занадто велика, чи то переклади не дуже вдалі. Але класику все ж поважають, читають Достоєвського, Кафку, Хемінгуея. Так що не все так погано у японців з культурою читання, але мені особисто хочеться познайомити вас з бібліотеками Японії. Цікаво дізнатися скільки книжок зберігається в сучасних найбільших бібліотеках Японії, розповісти про бібліотеки майбутнього.
У 1948 році офіційно була відкрита Національна парламентська бібліотека Японії відповідно до “Закону про Національну Парламентську бібліотеку”. Спочатку приміщенням НПБ був палац Акасака. Сучасна будівля бібліотеки розташована в районі Нагатачо (Токіо з 1961р). У 2002 році відкрився філіал Національної парламентської бібліотеки - Відділ Кансай-кан. НПБ складається з Головної бібліотеки і її філіалів. Головна ж, у свою чергу, включає декілька відділів, в числі яких Адміністративний, Відділ дослідницької і законодавчої інформації, відділ НПБ в Уряді і Кансай-кан (на правах філіалу). Фонд – 12 млн. документів. 16 читальних залів на 1150 місць. 
У травні 2000 р. у будинку Імператорської Бібліотеки у м. Токіо було відкрито нове відділення Національної Парламентської Бібліотеки — «Міжнародна Бібліотека Дитячої Літератури», книжковий фонд якої зараз нараховує 400 000 книжок з різних країн світу.
Міжнародна Бібліотека Дитячої Літератури (МБДЛ) розміщена у старовинному будинку, побудованому в 1906 р. Інтер'єр і екстер'єр будинку колишньої Імператорської Бібліотеки значно змінився після реконструкції 1929 р. Бібліотека активно підтримує зв'язки з бібліотеками Японії та різних країн світу. У Японії Міжнародна Бібліотека Дитячої Літератури здійснює безпосереднє обслуговування дітей як національний центр підтримки дослідження і вивчення дитячої літератури. Принцип роботи бібліотеки розкривається у головному девізі «Книги для дітей об'єднують світ і відчиняють двері у майбутнє».
За даними 2008 р. в Японії діє 3106 публічних бібліотек, включаючи 62 бібліотеки префектур, 2433 міські бібліотеки, 610 регіональних бібліотек, 6451 профспілкових бібліотек, в яких зберігається 656 млн книжок і аудіовізуальних записів
Крім того, в Японії для дітей відкриті приватні бібліотеки «бунко» — унікальний тип дитячої бібліотеки, яку очолює волонтер або група волонтерів [2]. «Бунко» зробили значний внесок у розповсюдження літератури для дітей та їх батьків, відіграли велику роль у справі популяризації літератури і створенні найкращого середовища для читання книжок.
У перекладі з японської мови «бунко» означає «бібліотека»: «бун» — література, «ко» — скарбниця, тому слово «бунко» схоже зі словом «бібліотека». За даними, наведеними у статті заступника директора бібліотеки Тенрі (м. Нара, Японія) Кічіро Такахаші «Бунко: приватна бібліотека Японії», сьогодні таких бібліотек нараховується близько 4000. Вони розміщуються у приватних будинках, храмах, супермаркетах та місцях, де діти мають можливість вільно збиратися, а волонтери роздавати книжки. Більшість волонтерів «бунко» — жінки (домогосподарки або пенсіонерки), які не мають професійної кваліфікації, але володіють необхідними знаннями для керівництва бібліотекою для дітей. Жінки-волонтери відкривають «бунко» з різних причин — через відсутність публічної бібліотеки у місцях їх проживання; як складову частину роботи дитячого клуба, де займаються їх діти і, в решті решт, тому що їм просто подобається читати книжки або видавати дітям літературу додому.
2014 року в Японії було відкрито величезну бібліотеку коміксів Манга. Реалізація проекту вартістю більше 1 мільйона доларів проходить за підтримки уряду країни. Головна мета цієї бібліотеки — допомогти дослідникам даного культурного феномена в Японії. У Бібліотеці Мангі буде представлено 140 тис. коміксів із зібрання відомого японського критика Йошихіро Йонезави. Частина коміксів була видана в Японії до початку Другої світової війни. Найбільша у світі бібліотека коміксів манга являє собою величезний будинок зі скла і бетону, пристосований не тільки для зберігання та читання коміксів, але і для проведення великих конференцій на цю ж тему. Головним ініціатором проекту виступив, втім, не японський уряд, а один з головних японських вузів – Університет Мейдзі.
Це не перша ініціатива університету такого роду. Так, у 2009 році Університет Мейдзі анонсував створення науково-дослідного інституту, присвяченого мультфільмам аніме та коміксам манга. Як вважають працівники університету, роль манга в японській культурі давно вже вийшла за рамки субкультурної – це повноцінне культурне явище, яке можна порівняти, наприклад, із чайною церемонією. Як вважається, культура коміксів манга у своєму нинішньому вигляді отримала в Японії активний розвиток у другій половині XX століття, після закінчення Другої світової війни. 
Як ви вже зрозуміли Японці приділяють велику увагу бібліотечним закладам, їх розвитку а також їхній оригінальній формі: в одному з 23-х адміністративних районів Токіо, де знаходиться залізнична станція системи Сінкансен. З метою популяризації дитячої літератури, там було організовано «Бібліотеку на колесах». Старий швидкісний експрес-потяг було переобладнано на бібліотеку для дітей. Потяг обслуговує коротку дистанцію мережі швидкісної лінії «Акішіма Оме», на території якої мешкає багато дітей .
Приваблює особливість бібліотеки приватного університету «Seikei» м. Мусасіно - ізольовані простори, названі «планетами». Вони дійсно нагадують небесні тіла, що «парять» у космосі. Ці сучасно оформлені номери підвищеної комфортності використовуються для проведення зустрічей, індивідуальної роботи або роботи в групі. Основна мета такого нововведення - створення нового типу бібліотеки, де спілкування між читачами не створюють незручності для інших користувачів. До традиційної бібліотеки студенти звертаються, щоб знайти потрібні книги, а потім ізолюються в «планетах», щоб спокійно читати і працювати, ні на що не відволікаючись.
У Японії створили робота, який дає можливість читати бібліотечні книги, навіть не заходячи до бібліотеки. Керування ним здійснюється через Інтернет. Машина здатна вибрати книгу і механічними пальцями перегортати сторінки, передаючи вміст на дисплей користувача. Робот створений для людей, які не мають часу або ж можливості ходити до бібліотеки. Також його перевагою є те, що він може «обслуговувати» читачів навіть уночі, коли книгозбірня для звичайних відвідувачів зачинена.(Фото)
У Токіо з'явився заклад для туристів під назвою "Ліжко і Книга". У готелі-бібліотеці відвідувачам пропонують переночувати на книжкових полицях. 
3200 книжок – саме стільки знадобилося, щоб прикрасити новий готель у Японії. Стіни, стеля, полички – тут усюди можна знайти літературні томики різними мовами світу. Замість просторого номера – невелика капсула, вбудована в книжкову полицю. За стіною окрім книг – інші туристи. Але гості готелю запевняють, що тільки раді тісному сусідству. Тому охочих зупинитися у книжковій шафі вистачає. У готелі є 60 номерів. Кожен із них оснащено матрацом та лампою для читання. Вдень працює спільна вітальня, де відвідувачі можуть обговорити літературні вподобання."Я придумав таку концепцію, бо і сам завжди мріяв зупинитися в хостелі, де можна заснути, одночасно розважаючись. Ось як виник цей готель", – розповідає директор готелю Кей Есай. За номер у готелі треба віддати від 30 до 40 доларів. Тут можна зупинитися вдень та відпочити у спеціально обладнаних закутках за 4,5 долари за годину. Готель розмістився у віддаленому провулку розважального району столиці. Але це не відлякує відвідувачів – щодня дедалі більше туристів хоче поселитися у готелі-книгарні.
Так приємно бачити, що деякі країни ставлять собі за пріоритет розвивати культуру та пропагувати культурні цінності, і що саме головне – виділяють кошти на будівництво нових, мега сучасних бібліотек з цікавим екстер’єром та внутрішнім дизайном. В такі бібліотеки хочеться приходити і повертатися знову і знову. А працювати в таких бібліотеках – просто мрія!

Понеділок, 03 липня 2017 00:00

Світлиця 18 Львівська кухня

Сторінка 5 із 23