Анна Мірошниченко

Анна Мірошниченко

Президент України Петро Порошенко підписав указ про відзначення у 2019 році Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ї річниці вигнання нацистів з України. Український народ безмежно вдячний тим, хто ціною власного життя здобув перемогу над жорстоким ворогом під час Другої світової війни, і завжди буде пам᾿ятати військову доблесть та героїзм наших співвітчизників. Шість довгих років палахкотіла Друга світова війна. Про неї створено історичні праці, літературні та музичні твори, живописні полотна, про неї розповідають документальні та художні фільми, театральні вистави, мемуари, але тема Другої світової війни це тема, яка залишається вкрай болючою для українського народу .На перший погляд, можно стверджувати, що вже все начебто сказано, все вивчено, все доведено. Але... ХХ століття до сьогодні нараховує чи не найбільше білих плям у дослідженні тих чи інших історичних подій. Не виняток й історія Другої світової війни, дослідники якої у ХХІ столітті надають нам нові й нові факти — свідчення тих страхітливих подій, які відбувалися під час воєнного лихоліття в Україні. Ви ознайомитесь, з де якими книгами, які висвітлюють причини виникнення Другої світової війни, відтворюють широку панораму подій від початку війни 1939 року до капітуляції нацистської Німеччини.

Понеділок, 13 травня 2019 00:00

Всесвітній день вишиванки

Нет описания фото.

 

Нет описания фото.

Сьогодні одягнути вишиванку це не данина моді, це вже звичка, бо справді цей одяг  закладений в нашому генетичному кодові.

Миргородська міська публічна бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі запрошує заглянути в наше арт-вікно «Ой, яка ж ти гарна, сорочка вишивана», де представлені, як і сучасні сорочки, так і сорочки, що мають свою історію.

В читальній залі діє книжково-ілюстративна виставка «Любов’ю квітнуть вишиванки», ви можете ознайомитися з історією вишивки та обрати візерунок для своєї вишиванки на свій смак

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.

 

Понеділок, 13 травня 2019 00:00

У граніті, бронзі і в серцях

Нет описания фото.

В Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д.Гурамішвілі діє виставка "У граніті, бронзі і в серцях"
8 Травня - день пам'яті і скорботи. Вклонімося усім полеглим, схилимо голови в журбі й задумі. Покладімо квіти до могил, в молитві пом'янімо всіх, хто не повернувся з тієї проклятої для всьо­го світу війни.
9 травня – День Перемоги. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам’ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутний. Свято Перемоги – це свято зі слізьми на очах, це свято радісне і гірке. Радісне, бо принесло на нашу землю мир , гірке, бо ціна цієї радості – життя мільйонів наших співвітчизників.
Ми - українці! Ми ніколи не забудемо подвигу своїх дідів і батьків у Другій світовій війні. Ми сьогодні шануємо всіх живих, і тих, хто пережив її, у кого й досі болять рани...
Сьогодні з великою вдячністю і любов'ю згадуємо вас, солдатські вдови і матері. Паморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшки на ваших обличчях, але серця залишилися молоди­ми і свято бережуть пам'ять про останні хвилини перед розлукою. Рани війни озиваються в серцях дітей та онуків, дружин та матерів загиблих. Рани війни болять у нас всіх і досі. Ми низько схиляємо голови перед вами, матері наші, солдатські вдови. Бо ви були для дітей і за батька, і за матір.
Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис. сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. 1418 днів і ночей ішли воїни вогненними дорогами війни.
Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну справедливу. Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Дорогою ціною дісталася нам перемога.
День пам’яті полеглих у Другій Світовій війні - це лише часточка великої данини пошани полеглим і живим ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилось учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм.

Неділя, 05 травня 2019 00:00

Я писатиму тобі щодня

 
Подія, про яку йшла розмова, залишиться на багато століть в історії людства як чорна ніч Чорнобильської трагедії. Розмовляти про це без сліз неможливо, адже до сьогоднішнього дня, ті події даються взнаки. Страшні хвороби та пам'ять батьків, жінок, дітей, тих людей, які поклали життя заради майбутніх поколінь - це наслідки тієї страшної ночі. 

Кожного року 26 квітня по всій Україні, в містах і селах пам'ять збирає людей на мітинги. Вони вшановують імена тих, хто ціною власного життя суттєво зменшив масштаби цієї трагедії. Багато молодих, сповнених сил та енергії людей жили й працювали в чудових і перспективних на той час містах Прип`ять і Чорнобиль. Вони виховували дітей, будували плани на майбутнє, раділи життю й життя радувало їх. Але вибух на ЧАЕС і ліквідація наслідків катастрофи в одну мить змінили місце «прописки» героїв.
Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонам українців. Її наслідки ще довго відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй – Чорнобиль.
Що розповісти про біду, яка трапилася 33 роки тому і стала найбільшим горем для нас, українців? Про радіацію, реактор і аварію розповідається кожного року, а провідний бібліотекар Алла Григорівна Федченко розповіла про невеличку книжечку, яка є в нашій бібліотеці, це документальна повість Галини Ковтун, яку автор написала у 1989 році «Я писатиму тобі щодня». Це особлива книга для самої авторки,тому що присвячена Володимиру Правику, начальнику караулу на атомній станції, який першим кинувся назустріч біді, назустріч цьому земному болю. Вона ніколи не зустрічалася з Володею Правиком, але Чорнобильська трагедія звела їхні долі на одній дорозі.
Це книга листів закоханих людей, яких розлучила доля...
Книгу можна прочитати у Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі.

На данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди сидят и в помещении

Неділя, 05 травня 2019 00:00

Нові надходження

Якщо Ви цікавитесь історією, психологією, філософією, завітайте до читальної зали Миргородської міської публічної бібліотеки для дорослих ім. Д. Гурамішвілі, тут завжди можна почитати щось з нових надходжень.

Нет описания фото.
Нет описания фото.
На данном изображении может находиться: 1 человек
Неділя, 05 травня 2019 00:00

Нові імена книжкової країни

Миргородська міська публічна бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі запрошує познайомитися з книжковою виставкою "Нові імена книжкової країни", яка розташована на абонементі нашої читальні

На данном изображении может находиться: 1 человек
Четвер, 02 травня 2019 00:00

Світлиця

Понеділок, 15 квітня 2019 00:00

ЗАПРОШУЄМО!

На данном изображении может находиться: текст

В Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім.Д. Гурамішвілі діє виставка - етновикладка "Весна наповнена чудес - Христос Воскрес" з 11 квітня, щоденно, крім п'ятниці з 9.00 до 18.00.
На теренах України святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, із запровадженням християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої куль

тури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом: янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

«Великдень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові — це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими». У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»[9].

«Великдень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові — це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»[10]. У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

Існує думка[джерело?], що євангельська подія — привід святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах, і, вже в оновленому вигляді, пов'язана з особою Ісуса Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв'язку з християнством.

 

 

Нет описания фото.
Нет описания фото.
Нет описания фото.
 
 
Понеділок, 15 квітня 2019 00:00

Чорнобиль у спогадах і фотознімках

"Чорнобиль у спогадах і фотознімках" таку назву має виставка, з якою можна ознайомитися в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі з 11 квітня щоденно, крім п'ятниці з 9.00 до 18.00 
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території УРСР, в ніч на 26 квітня 1986 року.

Нет описания фото.
Сторінка 2 із 39