Анна Мірошниченко

Анна Мірошниченко

Чудова миргородська поетеса Наталія Харасайло колись присвятила бібліотеці вірш, який з часом став для нас майже гімном, заповітом, чимось дуже близьким і сокровенним. Тому ми попросили вправну майстриню вишити цей вірш на рушникові, який тепер прикрашає стіни нашої бібліотеки. Це лише пера ластівка майбутніх фото- та мистецьких виставок, які знайдуть для себе місце на стінах читальної зали - а їх планується проводити багато і різних. І лише поетичний рушник навколо фотопортрету нашої бібліотеки буде постійною окрасою цих стін! 

Тепер у нашій бібліотеці є дитячий куточок, де батьки можуть залишити своїх малят, доки вибирають книги чи сидять у читальній залі.

Поки що він скромний за розмірами, але достатній для того, щоб діткам у наших стінах було комфортно і не нудно! Там є чим погратись,

є чим помалювати і є що почитати! Сподіваємось, що небайдужі люди відгукнуться і з часом "експонатів" у нашому дитячому куточку побльшає!!!

Понеділок, 30 червня 2014 12:38

КРУГЛИЙ СТІЛ БІБЛІОТЕКАРІВ

Нещодавно в нашій бібліотеці відбувся круглий стіл для працівників бібліотек міста та району, а також для шкільних бібліотекарів. Завідуюча міською бібліотекою для дорослих Алла Федченко звернулась до колег із вітальним словом, а бібліограф Маргарита Олійник-Локай поділилась досвідом про свою участь у Програмі "Лідерство" для молодих бібліотекарів, організованій Програмою "Бібліоміст" та Творчим центром ТЦК. 

Одним з пріоритетних напрямків роботи нашої бібліотеки завжди була краєзнавча робота. Ми повинні збирати та систематизувати інформацію про наш край, щоб читач у будь-яку мить міг до нас звернутись і отримати рідкісну, цінну інформацію. У наш складний, кривавий і тривожний час це завдання є особливо актуальним - адже так ми ще раз нагадуємо собі та читачам, яка цінність наша земля, яке благословення - жити в Україні, як треба любити свій край. Тож нещодавно в нашій бібліотеці відкрився постійнодіючий краєзнавчий куточок, в якому розміщено символіку Миргорода, карту нашого міста та різноманітні довідкові та краєзнавчі видання. Надалі виставка буде поповнюватись новими цікавими матеріалами.

Людмила Розсоха - знаний у Миргороді краєзнавець та літературознавець, заслужений працівник культури України, заступник директора з наукової роботи Миргородського краєзнавчого музею. А ще - улюблений автор наших читачів та давній друг нашої бібліотеки. Нещодавно у неї вийшла нова книга про історію нашого міста "Миргородські історичні етюди". Нам було дуже приємно, що авторка вирішила провести презентацію видання в нашій бібліотеці. 

Кожна жінка прагне бути красивою, привабливою, неповторною. Та не кожна знає, що можна красу зробити своїми руками, і не кожна це вміє. Саме тому у нашій бібліотеці збирається клуб творчої майстерності "Красою душу звеселю", на якому ведуча Анна Мірошниченко розповідає історію різних видів рукоділь, доповнюючи розповідь відеопрезентаціями, та запрошує майстринь, які проводять майстер-класи, навчаючи відвідувачів робити красу своїми руками. Цього разу заняття було присвячене виготовленню заколок із атласних стрічок.

Проблема екології ніколи не стояла так гостро, як зараз. Охорона навколишнього середовища - справа кожного. Саме тому до Дня землі міська бібліотека для дорослих проведа день інформації "Земля усім нам треба, вона огдна під небом" для старшокласників спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 5.

  

      Наше місто багате на творчих, обдарованих людей. більшість з них - надзвичайно скромні, їх нечасто можна побачити на публіці. Міська бібліотека для дорослих вирішила це виправити та до Міжнародного дня поезії запросила на гостину трьох молодих миргородських поетес - Людмилу Маркову, Ірину Денисенко та Маргариту Олійник-Локай.

Однією із важливих умов розвитку, прогресу є спілкування з колегами, обмін досвідом.

Цього року нашому бібліографу Маргариті Олійник-Локай пощастило взяти участь у Програмі «Лідерство для молодих бібліотекарів», яка передбачала участь у чотирьох тренінгах: «Надання сучасних бібліотечних послуг», «Технології Веб 2.0 у сучасній бібліотеці», «Оцінювання потреб та залучення громади» та «Управління проектами», які відбувались із листопада 2013 року по лютий 2014 року в м. Ужгород, м. Перечин Закарпатської області та у м. Львів. Під час цих тренінгів учасниці дізналися про досвід впровадження інноваційних бібліотечних послуг бібліотеками Закарпаття, навчилися працювати з сайтами бібліотек, вести блоги та сторінки в соцмережах, проводити соціологічні дослідження для оцінювання потреб і запитів громади та отримали необхідний теоретико-практичний базис для майбутньої проектної діяльності. Після успішного проходження цих тренінгів передбачалося відібрати 15 учасниць, які візьмуть участь у навчальному візиті до бібліотек Латвії. Маргарита Олійник-Локай пройшла відбір та стала єдиною, хто представляв Полтавську область.

Ця поїздка була б неможливою без підтримки колективу міської бібліотеки та завідуючої Алли Григорівни Федченко, начальника відділу культури та туризму Лариси Миколаївни Педченко та Генерального директора МП «Контакт» Олександра Анатолійовича Карпенка, тож їм величезна подяка за допомогу та підтримку.

23 березня наші дівчата ступили на землю Латвії. Кожна з 15 учасниць стажування везла з собою українські сувеніри, які потім всі разом мали дарувати гостинним латишам.

24 березня українські бібліотекарі відвідали Юрмальську міську думу, де їх зустріли на найвищому рівні. День розпочався з презентації керівника Юрмальського об’єднання бібліотек Сарміте Бренце та керівника відділу культури Юрмальської міської думи Агнес Мілтіна, які розповіли про діяльність своїх закладів та про досвід співпраці. Так, дійсно, у Латвії бібліотеки не підпорядковуються відділам культури, а співпрацюють з ними як партнери. І фінансування в них теж своє, окреме.

Також вразило те, що бібліотечні фонди в латвійських книгозбірнях повністю оцифровані – вони називають це «дігіталізація», а обслуговування користувачів здійснюється автоматично та в електронному вигляді. В латвійських бібліотеках діє єдина система реєстрації читачів. Це стало можливим завдяки тому, що в усіх публічних бібліотеках діє єдина електронна система каталогізування та обробки даних «ALISE». Українські бібліотекарі мали змогу побачити, як вона працює, відвідавши бібліотеку Кемері – одне з відділень Юрмальської центральної бібліотеки.

Після цього українки мали щасливу нагоду побачити Кемерський національний парк та його серце – Лісний дім, ознайомитись з освітньою виставкою в Лісному домі і відвідати сірководневе джерело «Ящірка», вода з якого надзвичайно цілюща. Фіналом цього довгого та яскравого дня стало відвідування Юрмальського міського музею, який вразив новизною, відкритістю, електронною експозицією та незвичайною виставкою, присвяченою історії купальника та історії юрмальської моди.

Наступного дня українські бібліотекарі відвідали місто-порт Вентспілс. Спочатку побували у бібліотеці Парвенти – промислового району, який, проте, потребував бібліотеки. І її тут побудували 2009-го. Як кажуть її працівники, бібліотека повинна бути помітною, вона має привертати увагу. Побільше світла і простору. Повністю відкриті фонди, до яких завдяки оригінальному дизайну дуже зручно потрапити. Зручне місце для проведення виставок і презентацій. Сучасний великий інтернет-центр. Дитячий майданчик. Усе для того, щоб клієнти отримали найкращий сервіс. 

Також українські бібліотекарі відвідали головну бібліотеку Вентспілса. Вона знаходиться у цій будівлі з 2005 року, і працівникам довелось довго доводити міській владі, що нове приміщення для бібліотеки потрібне. Та їм це вдалося, і нині бібліотеку відвідують 300-400 чоловік на день.

Робота в бібліотеці зорієнтована так, щоб читачам було максимально зручно та приємно користуватись послугами бібліотеки. Є навіть спеціальний бокс, куди людина може повернути прочитану книгу, якщо дуже поспішає або бібліотека вже зачинена.

Після цього гості відвідали маленьке місто Кулдіга (населення 9 тис.) та ознайомились із бібліотекою. Там вона розташована у колишній синагозі, про що досі неважко здогадатись. Однак бібліотека прижилася там і добре себе почуває. До речі колектив бібліотеки добре співпрацює і з єврейською громадою міста. У цьому приміщенні вдало поєднуються сучасні технології та історичний колорит.

4-й день перебування в Латвії став по-справжньому епохальним – адже  наші бібліотекарі поїхали в Ригу. Цього року Рига стала культурною столицею Європи. Цілий рік вона прийматиме почесних гостей, закордонні делегації і, звичайно ж, ще більше туристів.

Знайомство зі столицею Латвії та її національною бібліотекою розпочалося із головної будівлі – адже зараз національна бібліотека Латвії розташовується у 6 будівлях, розкиданих по всій Ризі. Це створює певні незручності, пов’язані з тіснотою, непристосованістю приміщень та їх розкиданістю. Однак зовсім скоро це зміниться. Адже 2008-го розпочалося і буквально цими днями закінчилося будівництво нової будівлі національної бібліотеки Латвії, яка повинна докорінно змінити уявлення людей про бібліотеку.

Будівлю мають здати в експлуатацію лише через місяць, але нашим дівчатам назвичайно пощастило – їх не тільки пустили всередину, туди, де до цього були тільки делегації поважних гостей Латвії, а й провели чудову екскурсію, адже там дійсно є на що подивитись.

12-поверховий «Замок Світла», як називають його рижани, українок просто приголомшив. За задумом творців, це має бути багатофункціональний культурний центр. Крім безпосередньо бібліотечних відділів, книгосховищ, сучасних читальних залів та комп’ютерних класів, там будуть кімнати для тренінгів, концертні зали, приміщення для конференцій та семінарів, виставкові зали, сувенірна крамниця, ресторан та навіть студія звукозапису. Відділи планують переїздити поступово, а повністю бібліотека відкриється для читачів після 29 серпня. Латиші вірять, що така бібліотека об’єднає громаду навколо культурних цінностей та стане поштовхом для розвитку прогресивного громадянського суспільства. І коли дивишся на «Замок Світла», віриться, що так воно і буде.

Наступного дня українки відвідали Ризьку центральну бібліотеку, яка вдало поєднує давні традиції з інноваційними підходами. А найголовніше кредо, яке хочеться не тільки взяти на озброєння, а й написати величезними буквами над кожною бібліотекою – «БІБЛІОТЕКАР ПРАЦЮЄ НЕ З КНИГАМИ, А З ЛЮДЬМИ». Бібліотекарі повинні бути не книжковими червяками, а консультантами, посередниками між людьми та інформацією і зробити так, щоб відвідувач був задоволений не тільки отриманою інформацією, а й спілкуванням, щоб йому хотілося завітати до бібліотеки знову.  Фонди у бібліотеках Латвії абсолютно відкриті і розташовані за тематичним принципом, а найцікавіші та найновіші книги виставлені прямо перед носом, щоб ви вже точно їх не проминули.

У кожній бібліотеці українок вітали яскраві виставки про Україну та українців, про нашу культуру і звичаї, наших зірок, наших митців, наших письменників – все, що змогли знайти привітні латвійські колеги у своєму чималенькому фонді.

Цими днями Маргарита Олійник-Локай провела зустріч за круглим столом із бібліотекарями міста та району, розповіла про поїздку, продемонструвала фотографії та поділилась отриманим досвідом. Миргородські бібліотекарі з захопленням слухали розповідь, розглядали фотографії та запитували про все, що їх цікавить.

Не тільки подорож до Латвії, а і вся програма «Лідерство» доводить, що треба щодня розвиватись і вдосконалюватись і намагатись зробити кращим і доступнішим заклад, у якому працюєш. А ще – треба відкидати стереотипи і дивитись у майбутнє.

Звісно, попереду ще багато роботи, адже набутий досвід хоча б частково треба адаптувати та втілити у житті миргородської бібліотеки.

Однак цей незабутній час, проведений у навчанні та спілкуванні, у враженнях та натхненні, пам’ятатиметься ще довго і додаватиме наснаги у повсякденні щодня робити свою бібліотеку кращою.

 

 

 

 

 

Середа, 28 травня 2014 00:00

Федченко Алла Григорівна

Сторінка 16 із 18