Анна Мірошниченко

Анна Мірошниченко

Четвер, 29 червня 2017 00:00

Бібліотека на пляжі

Літо як жодна інша пора року налаштовує на відпочинок. Немає нічого кращого, ніж відпочинок біля моря, річки, ставка. Саме літньої пори ми прагнемо отримати максимум води, сонця і позитивних емоцій.
Звичайно, воду нам дасть річка, сонце – організує гарна погода, а позитивні емоції… Ми їх отримаємо від книг!
Щоб відпочиваючі на пляжі могли поєднати приємне з корисним , Миргородська міська публічна бібліотека для дорослих ім.. Д. Гурамішвілі любителям пляжного відпочинку пропонує скористатися : перегорнути романи Д. Донцової, Світлани Талан, Ірен Роздобутько, Сергія Жадана та іншу розважальну літературу в тому числі газети і журнали

 

Понеділок, 26 червня 2017 00:00

Світлиця 16

Понеділок, 26 червня 2017 00:00

Світлиця 17

Понеділок, 26 червня 2017 00:00

Світлиця 15

Неділя, 25 червня 2017 00:00

Ім’я з книжкової обкладинки

 

 

Якщо вам набридло спостерігати одноманітні пейзажі за вікном, слухати музику, або у вас розрядилася батарея на телефоні, пропонуємо зробити не менш захоплюючу подорож до книги. 

Працівники Миргородської міської публічної бібліотеки для дорослих                        ім. Д. Гурамішвілі підготували перегляд літератури «Ім’я з книжкової обкладинки». Пропонуємо згадати книги, у назві яких є жіночі імена. Як виявилося, їх дуже багато. Ми вибрали твори, які  читаються на одному диханні.

У сьогоднішній підбірці домінує класика:

Б. Лепкий «Мотря»; 

П. Загребельний «Роксолана»; 

П. Загребельний «Євпраксія»; 

У. Самчук «Марія»;

Д. Остін «Емма»;

Ж. Санд «Консуело»;

Ш. Бронте «Шерлі»;

Ш. Бронте «Джен Ейр»;

Т. Драйзер «Дженні Герхардт»;

О. де Бальзак «Євгенія Гранде» та інші

 

Насолоджуйтесь прочитаним, відривайте нове!

Сьогодні ми запрошуємо всіх бажаючих на презентацію виставки - інсталяції " Японські дивовижі", на якій можна побачити японський одяг та кімоно, а також речі, що є традиційними у японському житті.

 

Попереду ще багато цікавих заходів...

Понеділок, 19 червня 2017 00:00

До дня молоді

Понеділок, 19 червня 2017 00:00

Країна сонячного сходу

 

 

   Країна сонячного сходу- так називають Японію у всьому світі. Рядки із триптиху «Японія у Києві» Лавошникової Тетяни «…І не можу я не закохатися у країну, де сонце встає» стали назвою виставки, що відкрилася у Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім Д. Гурамішвілі. Зустріне відвідувачів лялька у традиційному японському вбранні (кімоно), що влаштувалася під квітучою гілочкою сакури, майстерно виготовленою працівниками закладу.

Читачі можуть отримати загальні відомості про далеку східну країну, зокрема, її географічне положення, своєрідність ієрогліфічного письма, періодизацію літературного процесу від давнини до сучасності.
Шедеври японської літератури представлені творами авторів, знаних у всьому світі, серед яких Мацуо Басьо з його неперевершеними хайку (переклад Володимира Панченка), майстер новели Рюноске Акутагава (у перекладі В. Бойка), лауреат Нобелівської премії 1968 року Ясунарі Кавабата та найпопулярніший японський автор сучасності Харукі Муракамі. Твори двох останніх письменників стали доступні українському читачеві завдяки перекладацькому таланту Івана Дзюба.
Цікавим для відвідувачів є розділ «Захоплюємося», де вміщені матеріали періодичних видань, що оповідають про явища японської культури, які стали справжньою візитівкою країни: нецке, ікебана, чайна церемонія, бойові мистецтва. Своєрідність підходу до шлюбу жителів Японії та оригінальність національного стилю в інтер’єрі розкривають публікації в журналах «Натали» («Брак по – японски») та «Уютная квартира» ( «Жили – были ваби – саби»). Невеличкий словничок, у якому містяться найбільш вживані повсякденні фрази, зацікавить тих, хто бажає опанувати їх японською мовою. 
Рубрика «Співпрацюємо» розповідає про розвиток україно - японських відносин і нагадує, що 2017 рік оголошений в Україні Роком Японії у рамках 25 – ої річниці встановлення дипломатичних відносин між нашими двома країнами. До речі, згідно останніх повідомлень, що з’явилися у пресі та Інтернет – виданнях 14 червня 2017 року, за словами народного депутата Леоніда Ємця, Кабінет міністрів Японії почав роботу щодо скасування віз українцям. Сподіваємося, що на 32 – гі Літні Олімпійські Ігри 2020 року, які відбудуться у Токіо, жителі нашої країни зможуть дістатися без віз і привітати цю країну її рідною мовою: «Каннітава, Нікон коку!» - «Доброго дня, початок сонця!». Так шанобливо, образно і поетично називають японці свою батьківщину - країну, де сходить сонце.

Неділя, 11 червня 2017 00:00

Микола Костомаров (1817-1885)

 

 

 

У травні ми відзначили 200 років від дня народження iсторика i археолога , фольклориста i етнографа , поета i прозаїка – Миколи Iвановича Костомарова з якого, власне і починається самостійний український суспільно-політичний рух. Він, першій у той час, звернувся до вивчення історії України, що тоді вважалося недоречним, один з першіх порушив 
питання про узаконення мови українського народу, активно вiдстоював думку, що творцями iсторiї є не царi , а народ. До цього необхiдно додати його громадянську позицiю, антикрiпосницькi переконання, близькiсть до революцiйно-демократичного руху. Будучи одним iз засновникiв таємної полiтичної, антикрiпосницької i антицаристської органiзацiї – Кирило-Мефодiївського братства, вiн засвiдчив себе як передовий громадський дiяч свого часу. 
Народився М. I. Костомаров 16 травня 1817 року у селi Юрасівка Острозького повiту Воронізької губернiї. Так вже розпорядилася доля, що побачив свiт вiн крiпаком. Його мати, Тетяна Петрiвна Мельникова, була пiдневiльною помiщика Iвана Петровича Костомарова. I хоч через три мiсяцi пiсля народження сина помiщик одружився з своєю крiпачкою i вона таким чином стала вiльною, малий Микола лишався крiпаком свого батька. Очевидно, Костомаров-старший збирався з часом уладнати цю недоречнiсть, але не встиг. У червнi 1828 року– батько Миколи Iвановича трагічно загинув. I вiдразу ж на маєток зазiхнули його родичi, двоюрiднi брати Ровнєви, якi не збиралися вiдпускати малого Миколу з крiпацької залежностi. Та пiсля складних переговорiв, коли мати вiддала братам частину вдовиної спадщини, вони, погодились дати Миколi вiльну. Пiсля втрати чоловiка Тетяна Петрiвна вiддала сина до приватного Воронезького пансiону, а згодом влаштувала його у Воронезьку гiмназiю. з усіх випускників тільки Микола, прагнучи вчитися, поступив до Харківського університету на історико-філологічний факультет. М.Костомаров мав феноменальну пам'ять. Він міг не тільки цитувати окремі місця з літописів, але й цілі акти й документи. З пам'яті виголошував великі уривки Шевченкових поезій і вірші інших улюблених поетів. А найбільше подобалися йому українські думи.
Пiсля закiнчення роцi унiверситету Микола Iванович вступає до Кiнбурзького драгунського полку юнкером. У мiстi Острозьку, де стояв полк, вiн одразу ж розшукав архiв і майже все лiто просидiв вiн над козацькими матерiалами i склав за ними iсторичний опис Острозького слобiдського полку. Вiн сам починає писати. Вже на початку 1838 року пiд псеводнiмом Iєремiя Галка виходить його перший твiр «Сава Чалий». Показово, що написаний вiн був на «южнорусском языке», що для того часу було неабияким викликом. А через рiк свiт побачив збiрник «Українськi балади», потiм – збiрник, «Гілка», трагедiя «Переяславська нiч», переклади на українську мову Байрона. Для 24-лiтнього юнака це був немалий доробок, який засвiдчував про народження нового таланту.
Потім викладав історію в гімназіях Харкова, Рівного, Києва. У 1845 — 46 рр. разом з М. Гулаком і В. Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство, де брав активну участь у складанні програмних документів — «Книги буття українського народу», «Статуту Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія». 
Весною 1847 р. Костомарова було заарештовано та відправлено до Петербурга у Петропавловську фортецю. У червні йому було дозволено побачення з нареченою Аліною Крагельською. Вони познайомилися в жіночому пансіоні, де Костомаров був викладачем. Вихованки захоплювалися його знаннями й талантом оповідача. Аліна полонила Костомароа своєю жвавістю, безпосередністю і обдарованістю. Її грою на фортепіано захоплювався навіть Ференц Ліст. Арест Костомарова різко змінив їхне життя, і Крагельська вийшла заміж за іншого чоловіка. Якось згодом вона купила видання драми М. Костомарова «Кремуцій Корд» і прочитала зрозумілу тільки їй присвяту: «Незабутній А.Л.К. на пам'ять».
Рік в’язниці не пройшов для Миколи Івановича даремно. За кілька місяців ув’язнення він вивчив грецьку й іспанську мови. У засланні в Саратові завершив монографію про Богдана Хмельницького. Основними працями його життя стали такі твори як : “Руїна”, “Мазепа”, “Мазепинці”.
У 1858 р. Повернувшись до Петербургу вивчає побут та звичаї російського народу. Згодом йому запропонували зайняти кафедру російської історії Петербурзького університету, де він працює довгі роки.

У 1873 році, розлучені долею багато років тому, Микола Іванович і Аліна Крагельська зустрілися знову. Він – так і не одружений самотній «дід», вона – вдова і мати трьох дітей. Згодом вони обвінчалися і десять років, до самої смерті Костомарова, прожили разом. У в останні роки від напруженої роботи в Миколи Івановича почали сильно боліти очі. Згадуючи ті дні він говорив, що пропадає від бездіяльності. Саме тоді в нього зародилася думка написати «Руську Історію» для популярного читання. Точніше не написати, а продиктувати. Так виникла «Руська історія в життєписах її найголовніших діячів», продиктована помічникам. 
6 квітня 1885 року здоровя вченого різко погіршилося. Рано-вранці 7 квітня він помер у своїй квартирі на Васильєвському острові. 
Поховали Миколу Івановича 11 квітня 1885 року на Волковому цвинтарі у Петербурзі. 
Роль М. Костомарова в розвитку української та російської історіографії величезна. Він був першим ученим Східної Європи, що радикально змінив підхід до роботи історика, поставивши наріжним каменем не опис подій і осіб, а історію народу в його соціокультурній цілісності і єдності найрізноманітніших сфер життя. 
«Щира любов історика до своєї Батьківщини може виявлятися тільки в строгій повазі до правди», - повторював Микола Іванович. Цьому принципу він слідував все життя.

 

Сторінка 3 із 20