Анна Мірошниченко

Анна Мірошниченко

29 серпня 2017 року в Миргородській міській бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі зібралися справжні патріоти України : воїни - учасники АТО, волонтери і всі небайдужі до долі країни ,щоб згадати і вшанувати загиблих під Іловайськом. Кожне слово виступаючих давалося нелегко тому, що згадуючи ті страшні події душили сльози і біль. Присутні переглянули відеоролик про «іловайський котел», бібліограф Ірина Карач ознайомила відвідувачів заходу з публікаціями з газет і журналів різних років про цю криваву подію , розповіла про книгу Є.Положія
« Іловайськ», нагадуючи тим самим про те, що ми не маємо права забувати про події, які забрали життя сотень українських військових.

П'ятниця, 08 вересня 2017 00:00

Он выходил с под Иловайска

Володимир Царенко :: Он выходил с под Иловайска 
Он выходил с под Иловайска, ему чуть больше двадцати,
в руках зажатая граната и палец у кольца чеки.
Он третьи сутки в окружении, из роты больше никого.
И вспоминая то сраженье, что не похоже на кино…

… Комбат кричал: «Держите фланги!!!», а фланги сутки уж молчат,
Их пять часов бомбили «Грады» - российской армии набат…
Взвода на небо уходили, ведь после «Градов», мин поток
Из минометов 2Б9, с названием нежным «Василек».

И как стояли спина в спину, уже не сорок… в пятером.
Как из зеленки выходили, под Старобешевым, потом.
Как среди трупов затерявшись, где Псковский проходил спецназ,
в тела стреляя бездыханных, не отводя постыдных глаз.

Как Димка с криками: «Відходьте! Я їх ще трішки придержу!»
Лег с пулеметом, вынув сошки и залп нарушил тишину.
Он ранен был, с пробитым легким, ведь до своих не доползти.
Их прикрывал осознавая, что здесь конец его пути.

Десант российский окружая, все замыкал свое кольцо,
Ребята с боем прорывалась, из зоны действия АТО.
Команда штаба: «Выходите! Для вас создали коридор».
В котором их, как будто в тире, лупили снайперы в упор.

И вы поверьте очень страшно, оставить и не хоронить,
Друзей с которыми не раз ты, старался пайку разделить.
Он выходил с под Иловайска, ему чуть больше двадцати,
в руках зажатая граната и палец у кольца чеки.

17.09.2014

П'ятниця, 08 вересня 2017 00:00

Іловайськ

В історії незалежної України є події, що вивчені істориками, осмислені аналітиками та політологами, художньо представлені письменниками. Ми ж є свідками явищ, які формують сучасну історію нашої держави, які потребують об’єктивного висвітлення та осмислення. Такими є події, що відбулися у серпні – вересні 2014 року під час військового протистояння між українськими та російськими військами на сході України і стали називатися «Іловайським котлом». У періодичній пресі та інтернет - виданнях є чимало публікацій, де висвітлюються трагічні події, в результаті яких, за різними підрахунками, загинули й були поранені сотні бійців ЗСУ та добровольців, знищено українську військову техніку, горе вмить торкнулося багатьох українських сімей: жінки стали вдовами, діти – сиротами, а в душах батьків навічно залишився рубець.
Найпершим художньо-документальним твором у сучасній українській літературі про трагедію українсько-російської війни стала книга Євгена Положія «Іловайськ: розповіді про справжніх людей. – Харків: Фоліо, 2015», що присвячується усім хлопцям, які поклали життя за Україну, полягли у нерівному бою, навіки залишилися у Іловайському котлі.
Майже рік журналіст, письменник, громадський діяч збирав документальні свідчення в учасників подій, бійців батальйонів “Донбас”, “Дніпро-1”, “Херсон”, “Кривбас”, солдатів та офіцерів 17-ї танкової бригади, 51-ї, 92-ї, 93-ї бригад ЗСУ та інших. 
Документальний матеріал, який зібрав письменник, набув художньої форми. Інтерв’ю з бійцями АТО переросли в документальний роман у новелах. У цих 17 - ти історіях – чоловіча мужність, сміливість, витривалість, сила духу й водночас біль і трагізм. Долі персонажів перемелені воєнною м’ясорубкою, кожен відчуває екзистенційний страх перед ворогом… Але вони нескорені, мужньо витримують усі напади долі й протистоять агресору. Для автора головне – показати цілісну, справжню людину в межовій ситуації, розповісти про її долю та вибір у екстремальному стані збройного протистояння, розкрити справжні мотиви героїв, їхню вольову міць.
Часто персонажі «переходять» із одного епізоду в інший. Це виглядає так, неначе автор складає пазл, і не завжди в одному творові-пазлі вдається зібрати картинку докупи. Це створює ефект перерваності художнього задуму. На це є об’єктивні причини: читач розуміє, що боєць, із яким спілкувався журналіст і який є учасником бою (-їв), не може бачити повної картини.
Цілісний з художньої точки зору пазл в автора складається тоді, коли він оповідає про долю окремого бійця (“Життя та смерть Сергія Кабана”, “Якби мурахи були великими”, “Записки старшини Романа”), розказує задокументовану й зафільмовану історію про роботу журналістів у Іловайському котлі (“Сашко Гармаш”) або трагедію сім’ї у цій війні (“Дядя Ваня”, “1396. Повернення” ).
Разюче відрізняються “Записки старшини Романа”. Чисто документальний, практично не відредагованийй спогад старшини Романа із 92-ої бригади. У сухих записках, майже статистичному звіті на сім сторінок, є один важливий висновок бійця: “Ми просто заїхали в тир, де мішенями були ми і наша техніка” (с. 229). Ці записки позбавлені письменницької фантазії та художньої обробки.
“Іловайськ” – знакова книжка для нашого часу. Євгенові Положію вдалося створити низку фактографічних персонажів, перенести читача в гнітючу й моторошну атмосферу війни, поставити багато запитань владі й суспільству. Чому стався Іловайський котел? Чи будуть покарані винні? Чи шукають загиблих добровольців, щоби перепоховати? Чи дбають про тих, хто вижив під Іловайськом? Ці питання можна продовжувати й далі.
“Іловайськ” – це сторінки мужності й витривалості, жорстока й неприкрашена правда про війну та Іловайське пекло, часом непроста для психіки, але так потрібна…

Книжкову виставку «Споконвічна рідна земля- незалежна держава моя» пропонує своїм відвідувачам Миргородська міська бібліотека для дорослих ім.. Д. Гурамішвілі. Кожний має змогу погортати видання, що в різні часи були видані до Дня Незалежності України. Тематика видань різнобічна – розвиток української нації та державності, формування національної ідеї, розбудова незалежної, демократичної Української держави, боротьба за збереження національної культури і української мови тощо.

Славна історія полтавської землі – це частина безсмертної історії нашої України, і вісімдесятилітній ювілей- добрий привід для того, аби на прикладах основних подій показати становлення Полтавської області як одного з провідних регіонів незалежної Української держави, окреслити її вагому частку в історії, культурі, економіці, науці нашої країни. Це були по-справжньому великі роки становлення, зміцнення, злету, важких воєнних випробувань, повоєнної відбудови, твердого поступу вперед і вже у наші дні – утвердження нової незалежної України. 
Полтавська область утворена 22 вересня 1937 року, тому 80- річний ювілей широко буде відмічатися в усіх закладах Полтавської області : у школах , у ВНЗ Полтави, свої заходи підготували заклади культури і бібліотеки області. Не залишилася осторонь і міська бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі, де підготовлена і запропонована відвідувачам книжкова виставка «Полтавський край крокує скрізь роки»
Люблю тебе, полтавський дивокраю!
Священним буде хай твоє ім’я.
Хай знає кожен - кращої немає
Землі на світі, ніж Полтавщина моя!
Про те, що історія нашого краю сягає глибини віків, свідчать книги , які стоять за розділом « Полтавщина на історичних паралелях».
Наші пращури жили просто, але красу цінували і творили її власноруч, і наше завдання - донести до відвідувачів невичерпність народних традицій: розповісти про Миргородську кераміку і Опішнянські гончарні вироби, Решетилівський розмай килимів і Хомутецькі гребінці. Саме у розділі « Невичерпність народних традицій» читач знайде літературу про народні таланти полтавської землі 
Тисячі талановитих полтавців прославили свій рідний край у багатьох сферах діяльності, особливо в науці, культурі, літературі. Тут формувався світогляд Миколи Гоголя, Панаса Мирного, Євгена Гребінки, з нашої землі постали постаті письменників Олеся Гончара, Павла Загребельного, Володимира Малика, Олександра Ковіньки та ін. Більш детально про їх життєвий та творчий шлях розповідають книги з розділу « Літературна хвиля Полтавщини». 
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку «Полтавський край крокує скрізь роки», яка розташована у читальній залі бібліотеки.

П'ятниця, 08 вересня 2017 00:00

«Їх вела любов до Незалежності»

 

Перегляд побудований за книгою Петра Ротача Для кожного громадянина України День Незалежності, який ми святкуємо 24 серпня, насамперед має бути днем іспиту власного сумління, днем міркувань про долю своєї Батьківщини й своєї спільноти . Щоб усвідомити значущість цього свята для нашої держави, необхідно пригадати основні етапи становлення незалежної України. А допоможуть в цьому працівники Миргородської міської бібліотеки для дорослих ім.. Д.Гурамішвілі , які облаштували до цього державного свята перегляд літератури полтавського письменника ,краєзнавця , публіциста, літературного критика « І слово, і доля,і пам’ять…» Література, яка представлена на викладці розкриває нелегкі життєві дороги творців Рідного Слова , для яких була мрія дочекатися пори, коли і справді 
Над ними сходить зірка волі,
Бо між проклять і Богові , і долі
Нас надиха Шевченкове « Любіть»!

Завітайте до нашої бібліотеки !

Неділя, 30 липня 2017 00:00

Він наш поет і ваш співець

Миргородщина стала другою батьківщиною для видатного грузинського поета Давида Гурамішвілі, поселившись в наших краях у 1740 році, проживши до самої смерті він ніколи не забував про свою далеку рідну батьківщину - Грузію. Наша бібліотека не випадково пишається своїм родоводом. На Полтавщині лише поодинокі бібліотеки мають півтора столітню історію. Влітку 1955 року на відзначення 250-річчя від дня народження Давида Гурамішвілі була відкрита міська бібліотека, якій і було присвоєно ім’я грузинського поета. На пошанування поета Грузії до Миргорода прибули поважні делегації з Москви, Києва, Полтави, Грузії. Грузинську делегацію очолював славетний поет Георгій Леонідзе. Серед гостей, крім державних діячів різного рівня, були Іраклій Андронніков, Віра Інбер, Микола Заболоцький, Андрій Малишко, Дмитро Косарик і багато інших культурних діячів. До ювілею поета миргородським художником Василем Хитьком був написаний знаменитий портрет Д. Гурамішвілі, який і зараз є в літературно-меморіальному музеї Д. Гурамішвілі. Великий майстер художнього слова продовжив і розвинув кращі традиції грузинської літератури, одночасно ставши зразком не лише для сучасників, а й для поетів нового часу. Д. Гурамішвілі присвятили вірші П. Тичина та М.Бажан, М.Рильський та І. Драч, О. Ющенко та В. Юхимович, а композитор Г.Таранов — симфонічну поему «Давид Гурамішвілі». Усю поетичну спадщину Гурамішвілі українською мовою переклав М.Бажан. Давиду Гурамішвілі присвятили свої вірші поети – миргородці Л. Гараган, Т.Адешелідзе, М. Олійник-Локай, С. Кузнецов. Увічнили пам’ять поета місцеві художники В. Хитько, В. Брикулець, С. Мисак та інші.

 

Колектив нашої бібліотеки мріє про співпрацю та обміном досвідом з публічними бібліотеками Грузії. А ми у свою чергу, своєю багатогранною працею будемо сприяти подальшій популяризації творчості грузинського поета на Україні. «Він наш поет і ваш співець» як колись сказав про Д. Гурамішвілі академік О. Г. Барамідзе.


Не дивлячись на спеку і пору відпусток до Миргородської міської публічної бібліотеки ім. Д. Гурамішвілі 26 липня об 11 годині завітали шанувальники літературного мистецтва на зустріч з письменником Віктором Івановичем Стусом. Хочу попередити читачів, що це не родич Василя Стуса, а просто має те ж саме прізвище, але їх все ж таки об'єднує те, що вони справжні письменники-патріоти своєї України Віктор Стус – член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України, заслужений журналіст Автономної Республіки Крим. Народився 1 лютого 1946 року. Мешкає у м. Сімферополь АР Крим. Кожного року, влітку, він приїздить до Миргорода і обов’язково відвідує наш заклад, щоб подарувати книгозбірні свої нові книжки.
На зустріч з письменником завітало чимало людей це відвідувачі “Університету третього віку” Територіального центру соціального обслуговування, місцева громада та гості нашого міста, які приїхали до нас на відпочинок. У ході зустрічі Віктор Іванович познайомив присутніх із авторськими художніми творами і виданнями, розповів про творчий процес їх написання, поділився своїми спогадами, думками та планами на майбутнє. Автор познайомив присутніх з творами, що вийшли у 2017 році. Це повість «Вольному – воля», історична драма «Гетьманша», історична драма «Чарівний пояс амазонки». Увесь творчий доробок автора можна об'єднати однією темою: історія українського народу, проблема збереження народних звичаїв і традицій як основиа гармонійного розвитку суспільства і України в цілому. Своїми творами Віктор Іванович намагається повернути українцям пам’ять і щоб ніколи ми з вами не забували, що не знаючи свого минулого, ми ніколи не побудуємо свого майбутнього.

Середа, 12 липня 2017 00:00

Собори та церкви України

Книжкова - виставка «Собори та церкви України» (До дня Хрещення Київської Русі) діє в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі
День Хре́щення Ки́ївської Русі́ — Украї́ни — державна пам'ятна дата в Україні на честь Хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.
Державне свято встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України»[1]. В Указі сказано:
«Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі-України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі»
2009 року, вітаючи українців зі святом президент Віктор Ющенко зазначив:
«Це свято відзначаємо у день Святого Володимира — одного із засновників і покровителів нашої державності. Для нас цей день фіксує і означає кілька принципових понять. Це — спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації і держави. Це — неподільність Українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави і віри. Це — соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці — Києва. Це — велика присутність Києва у світовій історії і його цивілізаційний вплив на сусідні землі і народи. Це — єдність нашого державного і духовного начала.

Перегляд літератури в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі «Життя, творчість, доля» (Письменники- ювіляри, що народилися в липні).
7 липня
135 років від дня народження Янки Купали (1882-1942), білоруського поета і драматурга.
10 липня
225 років від дня народження Фредеріка Маррієта (англ. Frederick Joseph Marryat) (1792-1848), англійського письменника, автора пригодницьких романів.
23 липня
225 років від дня народження Петра Андрійовича Вяземського (1792-1878), російського поета і критика.
24 липня
215 років від дня народження Александра Дюма (батько) (1802-1870), французького письменника.
27 липня
115 років від дня народження Ярослава Олександровича Галана (1902-1949), українського письменника, журналіста.
28 липня
105 років від дня народження Ігоря Леонтійовича Муратова (1912-1973), українського поета, перекладача, драматурга.

Сторінка 4 із 22