Анна Мірошниченко

Анна Мірошниченко

15 грудня в Миргородській міській публічній бібліотеці ім. Д. Гурамішвілі відбулася презентація поетичного щоденника «Біль на волі» Аріанни Вишневецької – лауреата загальнонаціонального літературного конкурсу «Українська мова – мова єднання», який у 2016 році проходив в Одесі, дипломанта IV обласного конкурсу «Успішна жінка Полтавщини» у номінації «діяч культури та мистецтв». 
Сказати, що це була гарна презентація книги? Ні, я б не сказала…
Це було неперевершено!!!
Почуття автора передавалися всім присутнім, і жодного байдужого обличчя не залишилось в залі, в декого бриніли сльози на очах, у когось не сходила посмішка з вуст, а інші задумалися, про щось своє, потаємне, про свій «Біль на волі».

На данном изображении может находиться: 3 человека, люди сидят, стол и в помещении
На данном изображении может находиться: 1 человек, сидит, стол, экран, растение и в помещении
На данном изображении может находиться: 1 человек, сидит, стол и в помещении
На данном изображении может находиться: 2 человека, люди улыбаются, люди сидят и в помещении
Четвер, 06 грудня 2018 00:00

Люди священного обов’язку

6 грудня День Збройних сил України святкують не випадково. Свято було засновано з нагоди ухвалення в цей день у 1991 році закону «Про Збройні сили України». Документ регламентував механізм створення української армії з військових формувань, що залишилися після розпаду СРСР.

Також у стислі терміни були прийняті законодавчі акти у військовій сфері, які визначили основний вектор розвитку армії на подальші роки: Концепція оборони і будівництва Збройних сил України, закон «Про оборону України», Воєнна доктрина України тощо.
Миргородська міська публічна бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі запрошує відвідати Книжкову виставку—хроніку «Люди священного обов’язку» до Дня Збройних сил України, яка діє в читальній залі до 1 січня з 09.00 до 17.00 (окрім п’ятниці)

На данном изображении может находиться: 1 человек
Вівторок, 04 грудня 2018 00:00

ЗАПРОШУЄМО!!!

Автоматический альтернативный текст отсутствует.

Вівторок, 04 грудня 2018 00:00

Михайло Григорович Воскобіник


Розповідь присвячена людині, яка пройшла тернистий шлях свого життя. Мова піде про нашого земляка , уродженця Миргорода , Михайла Григоровича Воскобіника. Народився Михайло 21 листопада1918 року у самісінькому центрі Європи, оскільки географічний центр континенту припадає саме на Україну, у курортному містечку Миргороді. Сім` я пережила розкуркулювання, колективізацію, арешти, суди та страхіття Голодомору 1932-1933 років. Але перемагаючи численні труднощі, Михайло Григорович закінчує Харківській університет, історичний факультет. Під час німецької окупації 1942-1943 роках Михайло Григорович редагує газету « Миргородські Вісті».

Неділя, 25 листопада 2018 00:00

Макс Кідрук Де немає Бога

Неділя, 25 листопада 2018 00:00

#ЩедрийВівторок

#ЩедрийВівторок вперше об’єднає всю країну навколо добрих справ та вкотре доведе, що українці — нація добродіїв. Ми ладні стояти пліч-о-пліч заради доброї мети, волонтерськими зусиллями будувати країну, допомагати один одному і рятувати тих, хто цього потребує.

В межах ініціативи #ЩедрийВівторок Українська бібліотечна асоціація оголошує Всеукраїнську акцію дарування книг для бібліотек України.

В свою чергу Миргородська публічна бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі також долучається до акції і пропонує, всім хто має книги, якими не користується, подарувати їх бібліотеці.

Автоматический альтернативный текст отсутствует.
Неділя, 25 листопада 2018 00:00

День української писемності та мови

Неділя, 25 листопада 2018 00:00

мова – це символ народу

 
21 листопада, День Гідності та Свободи в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі весь день говорили про мову, адже це так символічно, основою існування будь-якого етносу є його мова. Не має мови – не має народу. Це вже буде населення без державницьких і прогресивних прагнень. 

Це питання цікаве для всіх, мова – це символ народу. Отож, провідний бібліотекар Алла Федченко запропонувала спілкуватися нашою рідною мовою, аби зберегти її.
Збережім цю мову! Вона того варта!
Милу і чудову Її вчити варто.
Говорім красиво, Щоб кохане слово
Стало справжнім дивом – Дивом волошковим.
Говорімо, друзі, Правильно і просто,
Щоб жилось не в тузі, Не було тривожно.

На данном изображении может находиться: 4 человека, люди сидят и в помещении

Миргородська міська публічна бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі запрошує відвідати Книжкову виставку—хроніку «Як Божа кара, чорний голод Над людом зболеним завис» до Дня вшанування пам’яті голодоморів в Україні, яка діє в читальній залі до 3 грудня з 09.00 до 17.00 (окрім п’ятниці)
Кожен українець знає, що голодомор в Україні був штучним, що продукти в людей відбирали силою. І тривало це жахіття – 17 місяців… за цей час загинуло близько 4 млн чоловік (за деякими оцінками 12 млн). Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня. 
Скільки людей загинуло від голодомору 1932-1933 років важко сказати, адже СРСР знищували сліди своєї жорстокої політики проти українців. Архівні дані про загиблих в цей період часу були або знищені або сфальсифіковані. Загиблим в результаті голоду в мартиролог масово приписували смерть від серцевих хвороб, або від будь-яких інших, не пов’язаних з виснаженням організму. Вже зараз знаходять свідоцтва про смерть людей, де вказана неймовірна причина смерті “українець”… В цей час гинули цілі сім’ї людей, які на той час були в основному багатодітні (в багатьох було по 10 дітей). Українські історики називають різну кількість жертв Голодомору. При цьому прийнято враховувати і потенційна кількість не народжених українців. У цьому випадку цифра сягає 12 мільйонів чоловік. Безпосередньо в період 1932-1933 років загинуло від 4 до 8 мільйонів чоловік. 
У мирні 1932-33 роки українців загинуло більше, ніж у Другій світовій війні (близько 5 мільйонів цивільного населення). Організатори та виконавці масового вбивства голодом у 1932-1933 роках відбирали у селян урожай і худобу, без яких люди не могли вижити. Дійшло навіть до того, що селянам забороняли покидати місце проживання. Всі дороги до міст були перекриті. Воєнізовані формування оточували населені пункти, затримували або розстрілювали всіх, хто намагався врятуватися від голодної смерті. 
Більшість загиблих від голодомору – діти! Українці віком від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.
7 серпня 1932 року з’явилася постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назвою «Закон про п’ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом’якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років. «Законом про п’ять колосків» фактично людям було заборонено володіння їжею. За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб. 
Що їли українці щоб вижити під час голодомору? Голод змусив українських селян порушити найсуворіше харчове табу в традиційному харчуванні — вживання м’яса здохлих тварин. Не дотримувались і деяких інших раціональних та ірраціональних заборон. Люди ловили котів та собак, ловили журавлів, лелек, чапель, яких в Україні здавна оберігали, а їхні гнізда ніколи не руйнували. Відомі факти, коли голодні люди, доведені до відчаю, божеволіли й вдавались до канібалізму. Люди їли «хліб», «оладки» і «кашу», зроблені з кропиви та іншого бур’яну. Споживали навіть кінський гній, оскільки там виявлялись цілі зерна пшениці. Видобували з-під снігу жолуді, з яких пекли замінник хліба, іноді додаючи трохи висівок чи картопляних лушпайок. Але згодом радянська влада прийняла закон, згідно з яким було заборонено збирати жолуді, ягоди, груші… Селяни стали споживати мишей, ховрахів, кротів, щурів, їжаків, жаб, птахів, збирали різні личинки, розкопували дощових черв’яків та інших хробаків. Ночами ходили на скотомогильник «викопувати коней, телят, що за день із ферми привезли». «Видирали з гнізд галок і варили з них суп, а то і так їли. На болоті ловили жаб». Їли шкури тварин. Мололи на борошно кістки, підошви із взуття, шкіряні паски, кирзові чоботи і варили з них суп. Готували їжу не тільки з листя дерев, а й з кори. Проте такі сурогатні страви погіршували самопочуття людей, викликали захворювання на різні кишкові хвороби й призводили до смерті. Інформація про отруєння селян надходила звідусіль. Але місцева влада не надавала цьому жодної уваги 
Голодомор – акт геноциду українського народу Факт політично організованого Голодомору в Україні визнаний в більш ніж ста державах світу. У 1988 році Конгрес США офіційно визнав Голодомор 1932-33 рр. актом геноциду проти українського народу

Автоматический альтернативный текст отсутствует.


Свято відзначається щороку згідно з Указом Президента і встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Що для нас – Свобода? Мабуть це питання неодноразово виникало, а український журналіст Юрій Бутусов написав вірш в якому розкрив своє бачення Свободи.
Свобода починається з вдоху 
палених шин.
Свобода починається з кроку 
під змах дубин.
Свобода починається з зброї,
що вибрав ти.
Від кожного по вірі кров доведеться лить,
Але ж ти вільний в цю мить,
Бо ти живеш в цю мить.

Свобода це завжди питання
Чи правий я?
Чи правий він?
Свобода починається з ноші
Що тягнеш на себе
Заради всіх.
Свобода починається з слова
а твоя воля -
це твоя мова.
Вона завжди турбує, нервує, хвилює і злить
Але ж ти вільний в цю мить
Бо ти живеш в цю мить.

Свобода це завжди пустий аркуш 
надій та мрій
Свобода це плече друга, 
що йде з тобою в бій.
Свобода це проект власной долі
та спільний дім.
Вона не носить дарунків, моралі, ума та угідь
Але ж ти вільний в цю мить
Бо ти живеш в цю мить.

Мільйони шляхів до свободи кожен день починаються,
І їм нема кінця,
І нам нема кінця.

І скільки здаєш, цей іспит кожен день починається,
І їм нема кінця,
І нам нема кінця,
Життю нема кінця...
Миргородська міська публічна бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі запрошує відвідати Книжкову виставку-досьє до Дня Гідності та Свободи, яка діє в читальній залі до 29 листопада з 09.00 до 17.00 (окрім п’ятниці)

На данном изображении может находиться: 2 человека
Сторінка 7 із 39