Анна Мірошниченко

Анна Мірошниченко

Неділя, 11 червня 2017 00:00

 Рік Японії в Україні.

2017 рік за ініціативою Президента України оголошено роком Японії в Україні. Саме тому наша бібліотека підготувала цикл розповідей присвячених Японії, а саме про твори японських письменників та українських письменників, котрі писали про цю країну. Не викликає сумніву, що це - ще один крок на шляху до співдружності двох країн, а зближення українського та японського народів посприяє розвитку діалогу культур таких своєрідних і цікавих. Також було обрано офіційний логотип «Року Японії в Україні», присвяченого святкуванню 25 річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною.

Цей логотип створений японським графічним дизайнером паном Томоо Каваі. Головним мотивом у цьому логотипі стали національні прапори обох країн. Хіномару* і пасхальне яйце притуляються один до одного, чим символізують дружні відносини між Японією та Україною.
Японія — міцна держава, надзвичайно цікава та екзотична, країна хмарочосів і найдавніших храмів, гейш і сакури. Японія — загадкова країна із самобутньою культурою, країна з дуже давніми й непорушними традиціями, яких чітко дотримуються й донині. Тут залишилися традиційними японський костюм — кімоно, літературна японська мова, національний інтерєр, церемонія чаювання, театр “кабукі” і величезна кіькість інших оригінальних звичаїв. І все це дивовижним чином поєднується з надсучасними нанотехнологіями. У цій країні неможливо зустріти мешканця, що за своє життя не спробував би скласти власного вірша, чи не знав би напамять кілька хоку або танка з відомих поетичних антологій. Саме тому проста по формі і загадкова за змістом японська поезія має шанувальників у всьому світі.
Сьогодні хочу познайомити вас з творами японського письменника, це поезії Мацуо Басьо, який проживав у 17 столітті. Мацуо Басьо народився 1645 року в містечкі Уено, провінції Іґа[5]. Його батько Мацуо Йодзаемон був за походженням самураєм, проте в мирний час займався викладанням каліграфії. Окрім Басьо родина мала 5 дітей. При народженні Мацуо Басьо отримав ім'я Кінсаку, що згідно із японською традицією неодноразово змінювалось, аж поки у вісімнадцятилітньому віці він не отримав постійне ім'я — Мунефуса. Будучи сином самурая, Мунефуса отримав добру освіту, вивчав китайську та японську класичну літературу. Басьо почав писати у ранньому віці, а після знайомства з інтелектуальним середовищем Едо (тепер — Токіо) він став добре відомим по всій Японії. Спочатку поет заробляв собі на життя вчителюванням, але згодом відмовився від міського стилю життя. Після того як узимку 1682 р. пожежа знищила його «бананову хатинку» — «басьо-ан» (а саме таку назву поет дав своїй хатці на околиці столиці, і саме звідси походить його останній літературний псевдонім — «Басьо»), поет вирушає в багаторічну подорож по країні. Він надає перевагу довгим подорожам всією Японією, вирушаючи на схід, захід і в далекі дикі північні місця, де шукає натхнення для творчості. Поезія Мацуо Басьо знаходиться під безпосереднім впливом навколишнього світу, часто концентруючи відчуття поета у кількох простих образах. В наший бібліотеці ви можете ознайомитись з новим виданням Поезій Басьо. Вперше в Україні читачам пропонується переклад усіх 980 хоку славнозвісного поета, який зумів поєднати в своїх мініатюрах народний гумор жанру хайкай і велич образів поезії ренга і чия. У перекладі Володимира Панченка збережено оригінальний розмір вірша хоку (три рядки, 17 складів) із застосуванням хореїчної тонізації. Ось, наприклад:
Зоряна пора...
З першим ясним вечором
Осінь надійшла.
Тексти подаються японською та українською мовами. Ілюстровано видання численними гравюрами класичних японських художників, котрі, як і хоку, передають мимовільне поетичне враження від побаченого, додають ще більшої глибини філософським афоризмам поета. 
Нова книга Галини Ів також присвячена японській тематиці. Фінансист за освітою та письменниця за покликанням, Галина Ів презентувала свій перший роман, який уже став одним із топових в українських книгарнях. Твір «Поверни мене в Японію» у 2014 році отримав спеціальну відзнаку «Міжнародний вибір» літературного конкурсу «Коронація слова», та був презентований на Львівському форумі видавців-2015. 
Складно розказати, про що книжка, не розкриваючи одразу всіх секретів. Вона про сучасну Україну і таку різну Японію, описує страшні події землетрусу в Кобе в 1995 році, коли було зруйновано майже все місто, а також оповідає про сучасне життя того самого міста. Роман про дружбу, взаємодопомогу та людяність у будь-якій ситуації, про мужність та людські стосунки. Життя героїв книжки неочікувано змінюється одного травневого дня. Юна дівчина Ірина стає свідком пограбування банку, а студенту Роману, який катався на велосипеді, невідомо звідки під колеса падає молодий японець. Події того дня тісно переплітаються й дивним чином приводять Іру до Японії. Адже на дівчину тепер покладена несподівана й дивовижна місія — повернути японця Хікару додому попри те, що він опинився в сучасному Києві разом зі своїм другом, собакою на призвісько «Ассі», проскочивши не лише кілометри, а й роки свого життя. З чого і починаються їхні фантастичні пригоди. Динамічна і людяна книга про веселе й сумне, про дружбу та мужність долати важкі часи. Вигаданий сюжет оснований на реальних історичних фактах — з любовю до України і Японії. 
От же чекаємо на вас у міській бібліотеці для дорослих і ви матимете змогу докладніше ознайомитися з творчистю ціх письменників.
Провідний бібліотекар Анжеліка Гусєва

 

 

 

Понеділок, 29 травня 2017 00:00

світлиця 13,14

«Хто починає розуміти музику, той розуміє людську душу», - вважав український композитор Микола Лисенко ( 1842 – 1912). Разом з тим Томас Карлейль (1795—1881), британський письменник, публіцист, історик та філософ, стверджував: « Книга - це достеменна сутність людської душі». Вони у нашій душі поряд – література і музика, вони піднімають людину над буденним життям, дають можливість відчути себе громадянином Всесвіту. Саме тому Миргородська міська публічна бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі долучилася до проведення музичного марафону, що відбувся 20 травня 2017 року у нашому місті і був присвячений Дню Європи. Працівники закладу запропонували любителям музики, що прийшли насолодитися музичними шедеврами у виконанні учнів та педагогів Миргородської музичної школи ім. Коломійця, розширити свої знання з теорії музичного мистецтва з допомогою довідникових видань та енциклопедій, познайомитися з цікавими фактами з життя композиторів, доторкнутися до музичної спадщини українських митців минувшини та сучасності. Стимулом для вдосконалення майстерності для юних музикантів стали матеріали «Музика без кордонів», що інформували про досягнення музикантів України на європейській та світовій сценах.

 

Четвер, 18 травня 2017 00:00

ВСЕ, ЩО ДУША ДОВІРИЛА СЛОВАМ

   

«Все , що душа довірила словам»
( До 95-річчя від дня народження А. Дімарова)

Наша квітуча, щедра талантами полтавська земля дала світові сотні імен творців художнього слова. Серед них і ім'я нашого земляка сучасника, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка Анатолія Дімарова, 95-річчя якого відзначається 17 травня 2017 року. За роки літературної діяльності письменник- мандрівник і природолюб Дімаров написав багато серйозних і проникливих творів з глибин життя українського народу. Тематика його творів надзвичайно різнопланова, починаючи зі спогадів про дитинство, цілої низки романів та повістей морально-етичної проблематики, епічного роману про рід Світличних, який обіймає час від років громадянської війни до вигнання з українських земель фашистських загарбників, і до книги сільських, міських і містечкових повістей. 
Класик української літератури Василь Земляк сказав про Анатолія Дімарова: «Це рівень Панаса Мирного, Андрія Головка, Михайла Коцюбинського. До речі, Дімаров — сам родом із Полтавщини. Справжній українець, пише, як пісню співає. У нього не мова, а золото.»


Література здавна допомагала українцям відкривати європейський світ. Багато для цього зробили вітчизняні письменники , переклавши на українську мову твори класичної та сучасної світової літератури. До уваги користувачів в Миргородській міській бібліотеці для дорослих ім. Д.Гурамішвілі розгорнуто перегляд літератури « Шедеври європейського письменства в 
українських перекладах», де представлено твори В. Шекспіра і О Вайлда, Стендаля і Теккерея , Шіллера і Ш. Бранте, М. Ріда і Ф. Купера та книги інших відомих зарубіжних авторів.
Пропонуємо ознайомитись з літературою та пригадати улюблених героїв книг . Представлені фоліанти різноманітні за тематикою, жанровими особливостями, але кожна з них цікава по-своєму.
Користувачі бібліотеки зможуть насолодитись цими шедеврами, взявши книги додому у відділі обслуговування. Сподіваємось, що в дивовижному розмаїтті цих творів кожен читач книгозбірні, навіть найвибагливіший, знайде собі книгу для душі.

Понеділок, 08 травня 2017 00:00

ДЕНЬ ЄВРОПИ

ДЕНЬ ЄВРОПИ — СВЯТО, ЩО ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 9 ТРАВНЯ, А ТАКОЖ ОФІЦІЙНО В УКРАЇНІ ЩОРІЧНО У ТРЕТЮ СУБОТУ ТРАВНЯ З 2003 Р. У 2017 РОЦІ ЦЕЙ ДЕНЬ ПРИПАДАЄ НА 20 ТРАВНЯ. УКРАЇНЦІ ВІДЗНАЧАЮТЬ ЙОГО , ЯК ДЕНЬ СПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, СПІЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ВСІХ НАЦІЙ КОНТИНЕНТУ.
В Миргородській міській публічній бібліотеці ім.. Д. Гурамішвілі до цього свята експонується книжкова виставка «Європа в особистостях», де зібрана література, що розкриває досвід різних країн та прогнозує шляхи розвитку для України у Європейському Союзі.

 

Під такою назвою пройшов у Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі день патріотичної книги, присвячений травневим датам – Дню примирення та Дню Перемоги. На захід завітали учні НВК «Гелікон» та восьмикласники гімназії ім. Т.Г.Шевченка.
Бібліограф Ірина Карач презентувала присутнім видання, які можуть допомогти кожному з нас розібратися у складних подіях Другої світової війни, переконатися в тому, що війна – неприродне для людини явище, яке суперечить здоровому глузду, відчути себе частиною великого українського народу, що виніс на своїх плечах тягар Другої світової.
За 70 років, що минули після ДСВ, чи ми дізналися всю правду про неї? Багато наших знань і досі в полоні міфів, табу, пропаганди. Допомогти у подоланні спотвореного, часом спрощеного, а іноді фальсифікованого погляду на події 1939 – 1945 років допоможе книга «Війна і міф: невідома Друга світова», видана Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) у 2016 році. У ній – вибрані 50 епізодів від 15 авторів. Робота істориків ґрунтується на довготривалих дослідженнях та опрацюванні розсекречених документів. За переконанням Володимира В'ятро́вича, директора УІНП, «міфи про війну колишню стали зброєю і у війні теперішній. Тому їх розвінчання необхідне, важливе, щоб зрозуміти, як було насправді, побачити справжнє обличчя однієї з найбільших трагедій у нашій історії». 
«Дівчата без наречених». Так назвала свій твір авторка, що підписалася як Катерина Лубенець. А в житті вона – Євдокія Несторівна Дімарова, дружина нашого славетного земляка, відомого українського письменника Анатолія Дімарова, кандидат фізико – математичних наук. Під такою назвою у 2002 році вона видала свою першу книжку, до речі, на той момент їй було 78. Це спогади 16 – річної дівчини, що пережила окупацію. Сюжетом твору виступає саме життя, вражаючі епізоди якого - ніби нанизані на нитку пам’яті безцінні кадри документальної хроніки. Як воно бути молодою дівчиною, вродливою і голодною в часи війни, окупації та повоєнні роки? Як тікати з ешелону, що прямує до Німеччини? Як протистояти грубій чоловічій силі? Цінність мемуарів Євдокії Дімарової ще в тому, що вони не ідеологізовані. Вона просто пише правду свого життя…
І ще один аспект зустрічі – знайомство з книжкою Василя Вертелецького «Секретній операції «Френтік» у Миргороді – 70 років». Голова Миргородської міської організації ветеранів України, знаний і шанований громадянин нашого міста, автор зібрав матеріали з історії будівництва військового аеродрому, подав цікаві фотоматеріали, розкрив бойові дії стратегічної авіації США та Великобританії по бомбардуванню військово - промислових об’єктів Німеччини, що проводилися з аеродрому міста Миргорода. Ця операція проводилася протягом червня – вересня 1944 року та ввійшла в історію маловідомих сторінок Другої світової війни.
У ці травневі дні вшануємо живих і полеглих… Помолимося за наших воїнів і за нашу державу, відчувши себе громадянами – патріотами, що люблять свою вітчизну, віддані її народові і готові на захист її історії, теперішнього в ім’я майбутнього. Пам’ятаємо – перемагаємо!

Нас, українців, по вишивках і чарівних рушниках-оберегах упізнають в усьому світі. Українська жінка і сорочку синові вишиє на щастя, і рушника на долю. Тому недаремно в Україні протягом останніх років набуло особливої уваги і розквіту не так давно започатковане свято — День вишиванки.

ВИШИВАНКА…
Не мода це й не дивна забаганка…
Нелегко нашим недругам збагнуть,
Чим є для українця «вишиванка»?
І що у ній за таємнича суть?

Нитки, неначе мрії кольорові,
Вплелися в долі біле полотно…
Вона – це символ віри і любові,
Що нам Господь вручив колись давно…

Миргородська міська бібліотека для дорослих ім. Д. Гурамішвілі до святкування Дня вишиванки 18 травня готує фотовиставку «Україна Шевченкова квітне, бо вишивана у неї душа». Присутні мають змогу побачити представлене у фотоекспозиції чудове українське вбрання - барвисте творіння жіночих рук. Вишиванка – це не просто одяг, це оберіг нації. Ми вбираємось у вишиванки не тільки для краси, а ще й для того, щоб зберегти наш рід, ідентифікувати себе як частину великого народу. Цим самим показати всьому світу: є така країна – Україна, що має свою національну культуру і звичаї.
Ми чекаємо Вас кожного дня, з 12 травня, з 9-00 до 18-00 години , крім п’ятниці .

Сторінка 7 із 23