Анна Мірошниченко

Анна Мірошниченко

Неділя, 30 липня 2017 00:00

Він наш поет і ваш співець

Миргородщина стала другою батьківщиною для видатного грузинського поета Давида Гурамішвілі, поселившись в наших краях у 1740 році, проживши до самої смерті він ніколи не забував про свою далеку рідну батьківщину - Грузію. Наша бібліотека не випадково пишається своїм родоводом. На Полтавщині лише поодинокі бібліотеки мають півтора столітню історію. Влітку 1955 року на відзначення 250-річчя від дня народження Давида Гурамішвілі була відкрита міська бібліотека, якій і було присвоєно ім’я грузинського поета. На пошанування поета Грузії до Миргорода прибули поважні делегації з Москви, Києва, Полтави, Грузії. Грузинську делегацію очолював славетний поет Георгій Леонідзе. Серед гостей, крім державних діячів різного рівня, були Іраклій Андронніков, Віра Інбер, Микола Заболоцький, Андрій Малишко, Дмитро Косарик і багато інших культурних діячів. До ювілею поета миргородським художником Василем Хитьком був написаний знаменитий портрет Д. Гурамішвілі, який і зараз є в літературно-меморіальному музеї Д. Гурамішвілі. Великий майстер художнього слова продовжив і розвинув кращі традиції грузинської літератури, одночасно ставши зразком не лише для сучасників, а й для поетів нового часу. Д. Гурамішвілі присвятили вірші П. Тичина та М.Бажан, М.Рильський та І. Драч, О. Ющенко та В. Юхимович, а композитор Г.Таранов — симфонічну поему «Давид Гурамішвілі». Усю поетичну спадщину Гурамішвілі українською мовою переклав М.Бажан. Давиду Гурамішвілі присвятили свої вірші поети – миргородці Л. Гараган, Т.Адешелідзе, М. Олійник-Локай, С. Кузнецов. Увічнили пам’ять поета місцеві художники В. Хитько, В. Брикулець, С. Мисак та інші.

 

Колектив нашої бібліотеки мріє про співпрацю та обміном досвідом з публічними бібліотеками Грузії. А ми у свою чергу, своєю багатогранною працею будемо сприяти подальшій популяризації творчості грузинського поета на Україні. «Він наш поет і ваш співець» як колись сказав про Д. Гурамішвілі академік О. Г. Барамідзе.


Не дивлячись на спеку і пору відпусток до Миргородської міської публічної бібліотеки ім. Д. Гурамішвілі 26 липня об 11 годині завітали шанувальники літературного мистецтва на зустріч з письменником Віктором Івановичем Стусом. Хочу попередити читачів, що це не родич Василя Стуса, а просто має те ж саме прізвище, але їх все ж таки об'єднує те, що вони справжні письменники-патріоти своєї України Віктор Стус – член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України, заслужений журналіст Автономної Республіки Крим. Народився 1 лютого 1946 року. Мешкає у м. Сімферополь АР Крим. Кожного року, влітку, він приїздить до Миргорода і обов’язково відвідує наш заклад, щоб подарувати книгозбірні свої нові книжки.
На зустріч з письменником завітало чимало людей це відвідувачі “Університету третього віку” Територіального центру соціального обслуговування, місцева громада та гості нашого міста, які приїхали до нас на відпочинок. У ході зустрічі Віктор Іванович познайомив присутніх із авторськими художніми творами і виданнями, розповів про творчий процес їх написання, поділився своїми спогадами, думками та планами на майбутнє. Автор познайомив присутніх з творами, що вийшли у 2017 році. Це повість «Вольному – воля», історична драма «Гетьманша», історична драма «Чарівний пояс амазонки». Увесь творчий доробок автора можна об'єднати однією темою: історія українського народу, проблема збереження народних звичаїв і традицій як основиа гармонійного розвитку суспільства і України в цілому. Своїми творами Віктор Іванович намагається повернути українцям пам’ять і щоб ніколи ми з вами не забували, що не знаючи свого минулого, ми ніколи не побудуємо свого майбутнього.

Середа, 12 липня 2017 00:00

Собори та церкви України

Книжкова - виставка «Собори та церкви України» (До дня Хрещення Київської Русі) діє в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі
День Хре́щення Ки́ївської Русі́ — Украї́ни — державна пам'ятна дата в Україні на честь Хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.
Державне свято встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України»[1]. В Указі сказано:
«Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі-України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі»
2009 року, вітаючи українців зі святом президент Віктор Ющенко зазначив:
«Це свято відзначаємо у день Святого Володимира — одного із засновників і покровителів нашої державності. Для нас цей день фіксує і означає кілька принципових понять. Це — спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації і держави. Це — неподільність Українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави і віри. Це — соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці — Києва. Це — велика присутність Києва у світовій історії і його цивілізаційний вплив на сусідні землі і народи. Це — єдність нашого державного і духовного начала.

Перегляд літератури в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі «Життя, творчість, доля» (Письменники- ювіляри, що народилися в липні).
7 липня
135 років від дня народження Янки Купали (1882-1942), білоруського поета і драматурга.
10 липня
225 років від дня народження Фредеріка Маррієта (англ. Frederick Joseph Marryat) (1792-1848), англійського письменника, автора пригодницьких романів.
23 липня
225 років від дня народження Петра Андрійовича Вяземського (1792-1878), російського поета і критика.
24 липня
215 років від дня народження Александра Дюма (батько) (1802-1870), французького письменника.
27 липня
115 років від дня народження Ярослава Олександровича Галана (1902-1949), українського письменника, журналіста.
28 липня
105 років від дня народження Ігоря Леонтійовича Муратова (1912-1973), українського поета, перекладача, драматурга.

Понеділок, 10 липня 2017 00:00

Полтавський край крокує крізь роки

Виставка «Полтавський край крокує крізь роки» (До 80-річчя утворення Полтавської області) діє в Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих ім. Д. Гурамішвілі

Протягом 1923–1937 рр. в Українській РСР було проведено кілька адміністративно-територіальних реформ. У 1923 р. утворено райони та округи (останні ліквідовано 1930 р.), а 1932-го — перші області. Відбуваються зміни у складі районів. 
З 1937 р. проводиться розукрупнення областей на території УРСР. Із 6 областей, утворених у 1932 році (Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська, Чернігівська), виділяються нові, зокрема Полтавська область.

Вівторок, 04 липня 2017 00:00

Бібліотеки Японії

БІБЛІОТЕКИ називають «стовпами цивілізації». Енциклопедія «Уорлд бук» каже, що вони зробили чи не найбільший внесок у розвиток світової культури й техніки. Німецький поет Гете називав їх пам’яттю людства. Сьогодні ми познайомимося з бібліотеками Японії ,а також дізнаємося, що читають японці? На першій погляд можна подумати, що японці люди несерйозні, всупереч їхній репутації та їхнім строгим костюмам. Це тому, що в руках у дядечок-бізнесменів і тітоньок-офісних леді, як і у 10 річних хлопчаків часто можна побачити примірник манги. Манга – це японські комікси. Тільки у дітей – це швидше за все буде «Дораемон» (синій кіт-робот, який мандрує в часі. 
Але повернемося до книг. Все-таки в Японії читають, в основному японських авторів, тих же Муракамі, Банану Йосімото, Нацуме Сосекі, недавно найпопулярнішою книгою стала «Хібана» коміка Наоки Йошимото. Із зарубіжних читають в основному тільки найпопулярніші книжки. Чи то різниця культур занадто велика, чи то переклади не дуже вдалі. Але класику все ж поважають, читають Достоєвського, Кафку, Хемінгуея. Так що не все так погано у японців з культурою читання, але мені особисто хочеться познайомити вас з бібліотеками Японії. Цікаво дізнатися скільки книжок зберігається в сучасних найбільших бібліотеках Японії, розповісти про бібліотеки майбутнього.
У 1948 році офіційно була відкрита Національна парламентська бібліотека Японії відповідно до “Закону про Національну Парламентську бібліотеку”. Спочатку приміщенням НПБ був палац Акасака. Сучасна будівля бібліотеки розташована в районі Нагатачо (Токіо з 1961р). У 2002 році відкрився філіал Національної парламентської бібліотеки - Відділ Кансай-кан. НПБ складається з Головної бібліотеки і її філіалів. Головна ж, у свою чергу, включає декілька відділів, в числі яких Адміністративний, Відділ дослідницької і законодавчої інформації, відділ НПБ в Уряді і Кансай-кан (на правах філіалу). Фонд – 12 млн. документів. 16 читальних залів на 1150 місць. 
У травні 2000 р. у будинку Імператорської Бібліотеки у м. Токіо було відкрито нове відділення Національної Парламентської Бібліотеки — «Міжнародна Бібліотека Дитячої Літератури», книжковий фонд якої зараз нараховує 400 000 книжок з різних країн світу.
Міжнародна Бібліотека Дитячої Літератури (МБДЛ) розміщена у старовинному будинку, побудованому в 1906 р. Інтер'єр і екстер'єр будинку колишньої Імператорської Бібліотеки значно змінився після реконструкції 1929 р. Бібліотека активно підтримує зв'язки з бібліотеками Японії та різних країн світу. У Японії Міжнародна Бібліотека Дитячої Літератури здійснює безпосереднє обслуговування дітей як національний центр підтримки дослідження і вивчення дитячої літератури. Принцип роботи бібліотеки розкривається у головному девізі «Книги для дітей об'єднують світ і відчиняють двері у майбутнє».
За даними 2008 р. в Японії діє 3106 публічних бібліотек, включаючи 62 бібліотеки префектур, 2433 міські бібліотеки, 610 регіональних бібліотек, 6451 профспілкових бібліотек, в яких зберігається 656 млн книжок і аудіовізуальних записів
Крім того, в Японії для дітей відкриті приватні бібліотеки «бунко» — унікальний тип дитячої бібліотеки, яку очолює волонтер або група волонтерів [2]. «Бунко» зробили значний внесок у розповсюдження літератури для дітей та їх батьків, відіграли велику роль у справі популяризації літератури і створенні найкращого середовища для читання книжок.
У перекладі з японської мови «бунко» означає «бібліотека»: «бун» — література, «ко» — скарбниця, тому слово «бунко» схоже зі словом «бібліотека». За даними, наведеними у статті заступника директора бібліотеки Тенрі (м. Нара, Японія) Кічіро Такахаші «Бунко: приватна бібліотека Японії», сьогодні таких бібліотек нараховується близько 4000. Вони розміщуються у приватних будинках, храмах, супермаркетах та місцях, де діти мають можливість вільно збиратися, а волонтери роздавати книжки. Більшість волонтерів «бунко» — жінки (домогосподарки або пенсіонерки), які не мають професійної кваліфікації, але володіють необхідними знаннями для керівництва бібліотекою для дітей. Жінки-волонтери відкривають «бунко» з різних причин — через відсутність публічної бібліотеки у місцях їх проживання; як складову частину роботи дитячого клуба, де займаються їх діти і, в решті решт, тому що їм просто подобається читати книжки або видавати дітям літературу додому.
2014 року в Японії було відкрито величезну бібліотеку коміксів Манга. Реалізація проекту вартістю більше 1 мільйона доларів проходить за підтримки уряду країни. Головна мета цієї бібліотеки — допомогти дослідникам даного культурного феномена в Японії. У Бібліотеці Мангі буде представлено 140 тис. коміксів із зібрання відомого японського критика Йошихіро Йонезави. Частина коміксів була видана в Японії до початку Другої світової війни. Найбільша у світі бібліотека коміксів манга являє собою величезний будинок зі скла і бетону, пристосований не тільки для зберігання та читання коміксів, але і для проведення великих конференцій на цю ж тему. Головним ініціатором проекту виступив, втім, не японський уряд, а один з головних японських вузів – Університет Мейдзі.
Це не перша ініціатива університету такого роду. Так, у 2009 році Університет Мейдзі анонсував створення науково-дослідного інституту, присвяченого мультфільмам аніме та коміксам манга. Як вважають працівники університету, роль манга в японській культурі давно вже вийшла за рамки субкультурної – це повноцінне культурне явище, яке можна порівняти, наприклад, із чайною церемонією. Як вважається, культура коміксів манга у своєму нинішньому вигляді отримала в Японії активний розвиток у другій половині XX століття, після закінчення Другої світової війни. 
Як ви вже зрозуміли Японці приділяють велику увагу бібліотечним закладам, їх розвитку а також їхній оригінальній формі: в одному з 23-х адміністративних районів Токіо, де знаходиться залізнична станція системи Сінкансен. З метою популяризації дитячої літератури, там було організовано «Бібліотеку на колесах». Старий швидкісний експрес-потяг було переобладнано на бібліотеку для дітей. Потяг обслуговує коротку дистанцію мережі швидкісної лінії «Акішіма Оме», на території якої мешкає багато дітей .
Приваблює особливість бібліотеки приватного університету «Seikei» м. Мусасіно - ізольовані простори, названі «планетами». Вони дійсно нагадують небесні тіла, що «парять» у космосі. Ці сучасно оформлені номери підвищеної комфортності використовуються для проведення зустрічей, індивідуальної роботи або роботи в групі. Основна мета такого нововведення - створення нового типу бібліотеки, де спілкування між читачами не створюють незручності для інших користувачів. До традиційної бібліотеки студенти звертаються, щоб знайти потрібні книги, а потім ізолюються в «планетах», щоб спокійно читати і працювати, ні на що не відволікаючись.
У Японії створили робота, який дає можливість читати бібліотечні книги, навіть не заходячи до бібліотеки. Керування ним здійснюється через Інтернет. Машина здатна вибрати книгу і механічними пальцями перегортати сторінки, передаючи вміст на дисплей користувача. Робот створений для людей, які не мають часу або ж можливості ходити до бібліотеки. Також його перевагою є те, що він може «обслуговувати» читачів навіть уночі, коли книгозбірня для звичайних відвідувачів зачинена.(Фото)
У Токіо з'явився заклад для туристів під назвою "Ліжко і Книга". У готелі-бібліотеці відвідувачам пропонують переночувати на книжкових полицях. 
3200 книжок – саме стільки знадобилося, щоб прикрасити новий готель у Японії. Стіни, стеля, полички – тут усюди можна знайти літературні томики різними мовами світу. Замість просторого номера – невелика капсула, вбудована в книжкову полицю. За стіною окрім книг – інші туристи. Але гості готелю запевняють, що тільки раді тісному сусідству. Тому охочих зупинитися у книжковій шафі вистачає. У готелі є 60 номерів. Кожен із них оснащено матрацом та лампою для читання. Вдень працює спільна вітальня, де відвідувачі можуть обговорити літературні вподобання."Я придумав таку концепцію, бо і сам завжди мріяв зупинитися в хостелі, де можна заснути, одночасно розважаючись. Ось як виник цей готель", – розповідає директор готелю Кей Есай. За номер у готелі треба віддати від 30 до 40 доларів. Тут можна зупинитися вдень та відпочити у спеціально обладнаних закутках за 4,5 долари за годину. Готель розмістився у віддаленому провулку розважального району столиці. Але це не відлякує відвідувачів – щодня дедалі більше туристів хоче поселитися у готелі-книгарні.
Так приємно бачити, що деякі країни ставлять собі за пріоритет розвивати культуру та пропагувати культурні цінності, і що саме головне – виділяють кошти на будівництво нових, мега сучасних бібліотек з цікавим екстер’єром та внутрішнім дизайном. В такі бібліотеки хочеться приходити і повертатися знову і знову. А працювати в таких бібліотеках – просто мрія!

Понеділок, 03 липня 2017 00:00

Світлиця 18 Львівська кухня

Четвер, 29 червня 2017 00:00

Бібліотека на пляжі

Літо як жодна інша пора року налаштовує на відпочинок. Немає нічого кращого, ніж відпочинок біля моря, річки, ставка. Саме літньої пори ми прагнемо отримати максимум води, сонця і позитивних емоцій.
Звичайно, воду нам дасть річка, сонце – організує гарна погода, а позитивні емоції… Ми їх отримаємо від книг!
Щоб відпочиваючі на пляжі могли поєднати приємне з корисним , Миргородська міська публічна бібліотека для дорослих ім.. Д. Гурамішвілі любителям пляжного відпочинку пропонує скористатися : перегорнути романи Д. Донцової, Світлани Талан, Ірен Роздобутько, Сергія Жадана та іншу розважальну літературу в тому числі газети і журнали

 

Понеділок, 26 червня 2017 00:00

Світлиця 16

Понеділок, 26 червня 2017 00:00

Світлиця 17

Сторінка 1 із 18